ОРГАНІЗАЦІЯ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДАВНЬОЇ РУСІ В ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ТА ЕТНОГРАФІЧНОМУ РАКУРСАХ
PDF

Ключові слова

Давня Русь, освіта, школа, «книжне вчення», Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах. Ancient Rus, education, school, “book teaching”, Volodymyr the Great, Yaroslav the Wise, Volodymyr Monomakh.

Як цитувати

БОЙЧУК, П. М., & МАРЧУК, С. С. (2023). ОРГАНІЗАЦІЯ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДАВНЬОЇ РУСІ В ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ТА ЕТНОГРАФІЧНОМУ РАКУРСАХ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», (4), 156-164. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.4.23

Анотація

Важливим у сучасних умовах є процес переосмислення розвитку національної освіти задля утвердження державності України, виховання українців-патріотів, які ґрунтовно знають свою історію, культуру, традиції. Історико-культурні надбання та освітні традиції виступають дієвим чинником національно-патріотичного виховання здобувачів вищої освіти, формують у них громадянсько-культурні цінності та компетентності. Звичайно, найефективнішим є звернення до першовитоків духовності та культури нашого народу – Давньої Русі. Мета статті полягає у здійсненні історико-педагогічного аналізу розвитку та становлення давньоруської шкільної освіти, з’ясуванні передумов поширення писемності київськими князями, тісного зв’язку із кращими європейськими та українськими народними освітніми традиціями. Встановлено, що розвиток ідей про освіту й виховання в період Давньої Русі має загальнодержавне значення. Дослідження показало, що за князювання Володимира Великого, Ярослава Мудрого освіта стає важливим пріоритетом державної і релігійної політики. З’ясовано, що Ярослав Мудрий – перший київський князь, який запровадив міжнародну мобільність, залучивши на навчання європейських монархів у вищій школі «книжного вчення» при Софії Київській 1037 року. Показано, що просвітницька діяльність князя Ярослава та його родини залишили помітний слід в історії української культури. Адже Давня Русь не поступалась в освіченості тогочасним країнам Європи. Доведено, що давньоруська освіта має тісні інтеграційні зв’язки з культурою Візантії, у зміст освіти включені «сім вільних мистецтв», іноземні мови, заняття спортом. Аналіз етнографічних матеріалів засвідчує звернення до народного досвіду, народних звичаїв та традицій початку навчання на свято Наума, виходячи із практичних потреб українців як умілих землеробів. Простежено важливі тенденції тогочасної давньоруської освітньої традиції – народність, гуманізм, демократизм, європеїзм, нерозривний зв’язок із працею та життям.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.4.23
PDF

Посилання

Артемова Л. В. Історія педагогіки України: підручник. Київ: Либідь, 2006. 424 с.

Бабишин С. Д. Школа та освіта Давньої Русі. Київ: Вища школа, 1973. 88 с.

Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис: у 2 т. Т. 1. Київ: Оберіг, 1991. 456 с.

Закон України «Про освіту». URL: https://osvita.ua/legislation/law/2231/ (дата звернення: 17.01.2023).

Ковальчук О. В. Українське народознавство. Книга для вчителя. Київ: Освіта, 1992. 176 с.

Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України (затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України 06 червня 2022 № 527). URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0527729-22#Text (дата звернення: 20.01.2023).

Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки: курс лекцій: навч. посіб. для студ. пед. навч. закладів та ун-тів. Тернопіль: [б. в.], 1994. 359 с.

Левківський М. В. Історія педагогіки. Підручник, вид. друге, доп. Київ: Центр навч. літератури, 2006. 376 с.

Любар О. О., Стельмахович М. Г., Федоренко Д. Т. Історія української школи і педагогіки: навч. посіб. Київ: Знання, КОО, 2003. 450 с.

Марчук С. С. Технологія вивчення історії української школи і педагогіки в педагогічному коледжі. Навч. посіб. для студ. пед. коледжів, 2-ге вид., перероб. і доп. Луцьк: Твердиня, 2009. 120 с.

Медвідь Л. А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні: навч. посіб. Київ: Вікар, 2003. 335 с.

Повість врем’яних літ. Історія української школи і педагогіки: хрестоматія / за ред. В. Г. Кременя. Київ: Знання, КОО, 2003. С. 34–35.

Радул О. Історія педагогіки України X–XVII століть: персоналії. Київ: Основи, 2005. 238 с.

Сірополко С. Історія освіти в Україні, друге вид. Львів: Афіша, 2001. 664 с.

Скільський Д. М. Історія української педагогіки: ілюст. навч. посіб. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. 340 с.

Скуратівський В. Місяцелік: український народний календар. Київ: Мистецтво, 1993. 208 с.

Українська культура: історія і сучасність: навч. посіб. / за ред. С. О. Черепанової. Львів: Світ, 1994. 456 с.

Українська педагогіка в персоналіях: у 2 кн. Кн. 1: навч. посіб. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ: Либідь, 2005. 624 с.