ПРОЕКТУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО І ДРУЖНЬОГО ДО ДИТИНИ СЕРЕДОВИЩА ЧЕРЕЗ ВІЛЬНУ ГРУ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТИ

Анотація

У статті розглядається багатовекторний вплив вільної гри на розвиток дитини, зокрема її пізнавальної, емоційної та соціальної сфер у контексті проектування безпечного і дружнього до дитини освітнього середовища у закладі дошкільної освіти та в початкових класах Нової української школи. Проаналізовано роль дорослого у фасилітації вільної гри: від створення безпечного й насиченого середовища до підтримки дитячої ініціативи та включення у спільну діяльність. Використовуючи методи аналізу, узагальнення й систематизації наукових джерел, а також практичний досвід студентів у межах педагогічних практик у закладах дошкільної освіти та початковій школі уточнено потенціал та механізми вільної гри у формуванні самостійності, соціальних навичок, емоційної залученості та здатності до співпраці здобувачів дошкільної та початкової освіти. Висвітлено результати аналітичного огляду освітньо-професійних програм «Дошкільна освіта» та «Початкова освіта» (першого (бакалаврського) рівня вищої освіти) у КЗВО «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради, продемонстровано архітектоніку згаданих освітніх програм з погляду покращення якості підготовки майбутніх педагогів до реалізації потенціалу вільної гри у створенні безпечного і дружнього до дитини освітнього середовища. Виявлено, що інтеграція вільної гри у зміст професійної підготовки студентів і практику ЗДО та НУШ сприяє формуванню інноваційного педагогічного мислення, здатності проектувати ігрове фасилітаційне середовище та підтримувати розвиток особистості дитини.