СОЦІАЛЬНІ ВИМІРИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ДОКТОРСЬКОЇ ОСВІТИ: АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ
PDF

Ключові слова

управління якістю, докторська освіта, культура якості закладу вищої освіти, соціально відповідальне управління, глобалізація, Ганноверські рекомендації. quality management, doctoral education, quality culture of higher education institution, socially responsible management, globalization, Hanover recommendations.

Як цитувати

ФАСТ, О. Л. (2023). СОЦІАЛЬНІ ВИМІРИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ДОКТОРСЬКОЇ ОСВІТИ: АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», (2), 121-128. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.2.17

Анотація

Представлено аналіз зарубіжних аналітичних документів, науково-педагогічної літератури з метою розкриття соціальних аспектів управління якістю докторської освіти у глобальному вимірі. Соціальні аспекти докторської підготовки сьогодні лідирують у порядках денних на рівнях урядових політик, інституційних та субінституційних університетських практик у багатьох країнах світу. Кризові явища, спричинені нерівністю, війнами, екологічними проблемами, формують нові виклики, з якими стикаються університети у ХХІ столітті. Сфера докторської освіти – не є винятком і чутливо реагує на соціально-політичні та економічні зрушення. Все більш гостро постають питання соціальної підтримки вразливих категорій здобувачів вищої освіти докторського рівня – біженців, внутрішньо переміщених осіб, студентів, що залишилися на територіях, близьких до зони бойових дій, докторантів у кризових життєвих ситуаціях та інші категорій. Тривала повномасштабна війна на території України зумовлює перегляд вітчизняних підходів до трактування сутності таких понять, як «університетська соціальна відповідальність», «культура якості», «соціальна місія університету» та ін. Загроза втрати цілого покоління вчених, спричинена війною, увиразнює нагальність пріоритезації гуманних цінностей в управлінні вітчизняною докторською освітою, що дозволить поглянути на її потреби та проблеми передусім крізь соціальну призму – перманентна соціальна та академічна підтримка аспірантів та наукових керівників, що мають статус біженців, соціальна адаптація аспірантів та наукових керівників, зокрема і в умовах переміщених ЗВО в межах країни, патерни збереження їх ментального здоров’я, організаційно-фінансові аспекти (додаткове фінансування дослідницьких проектів, пролонгація термінів для продовження/ завершення дисертаційних досліджень).

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.2.17
PDF

Посилання

Birnbaum, R. (2000). The life cycle of academic management fads. The Journal of Higher Education, 71(1), 1-16. https://doi.org/10.2307/2649279.

Cardona, L., Pardo, M. & Dasi, A. (2020). The institutional isomorphism in the context of organizational changes in higher education institutions. International Journal of Research in Education and Science (IJRES), 6(1), 61-73.

DiMaggio, P. J., & Powell, W. W. (1983). The Iron cage revisited: Institutional Isomorphism and Collective Rationality in Organizational Fields. American Sociological Review, 48(2), 147–160.

Manarbek Gulden, Kondybayeva Saltanat, Doszhan Raigul, Turarov Dauren & Abylay Assel, (2020). Quality management of higher education: Innovation approach from perspectives of institutionalism. An exploratory literature review, Cogent Business & Management, 7:1, 1749217, DOI: 10.1080/23311975.2020.1749217

Marginson, S. (2007). Globalisation, the «Idea of a University» and Its Ethical Regimes. Higher Education Management and Policy. Vol. 19. Р. 19-34.

Nerad, M. et al (eds)., (2022). Towards a Global Core Value System in Doctoral Education. London: UCL Press. https://doi.org/10.14324/111.9781800080188

Seyfried, M., Ansmann, M., & Pohlenz, P. (2019). Institutional isomorphism, entrepreneurship and effectiveness: The adoption and implementation of quality management in teaching and learning in Germany. Tertiary Education and Management, 25(2), 115-129. https://doi.org/10.1007/s11233- 019-09022-3.

Stensaker, B. (2008). Outcomes of quality assurance: A discussion of knowledge, methodology and validity. Quality in Higher Education, 14(1), 3-13. https://doi.org/10.1080/13538320802011532.

Пасько Н. А. Інституційний аломорфізм як альтернатива інституційному ізоморфізму університетів в добу глобалізації. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2015. № 5. С. 325-332. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2015_5_42.