Анотація
У статті здійснено комплексний теоретико-прикладний аналіз віртуальної та змішаної академічної мобільності студентів як інноваційних педагогічних практик у закладах вищої освіти України в умовах цифровізації та інтернаціоналізації освітнього простору. Обґрунтовано актуальність проблеми з огляду на трансформаційні процеси, спричинені глобалізацією, пандемією COVID-19 та воєнним станом, що зумовили обмеження традиційної фізичної мобільності й актуалізували впровадження альтернативних форматів міжнародної взаємодії. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення академічної мобільності, наукові підходи вітчизняних дослідників до трактування її сутності, форм і механізмів реалізації. Уточнено зміст понять «віртуальна академічна мобільність» і «змішана академічна мобільність», визначено їх структурні компоненти, суб’єктний склад та дидактичний потенціал. Доведено, що віртуальна мобільність забезпечує доступ до міжнародних освітніх ресурсів без фізичного переміщення, сприяє формуванню цифрової, міжкультурної та комунікативної компетентностей студентів, тоді як змішана модель інтегрує переваги онлайн- та офлайн-взаємодії, створюючи умови для персоналізації освітніх траєкторій і академічного визнання результатів навчання. Окреслено ключові виклики впровадження цих форматів. Проаналізовано практичний досвід упровадження віртуальної та змішаної мобільності в українських університетах, зокрема реалізацію міжнародних проєктів DigiUni та COIL, діяльність міжнародних партнерських мереж і цифровізацію адміністративних процедур організації мобільності. Доведено, що системне впровадження цих форматів сприяє інституціоналізації цифрової мобільності, розширенню доступу до глобальних освітніх ресурсів і формуванню конкурентоспроможного фахівця, здатного до професійної діяльності в умовах динамічного міжнародного середовища. Перспективи подальших досліджень пов’язано з розробленням критеріїв оцінювання якості програм віртуальної та змішаної мобільності й удосконаленням механізмів їхньої інтеграції у стратегії розвитку закладів вищої освіти.
Посилання
Артемьєва І., Богданов О. Академічна мобільність як засіб забезпечення професійної підготовки майбутнього вчителя. Інноватика в освіті, дизайні та мистецтві: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, м. Одеса, 23–24 травня 2024 року. Одеса: Університет Ушинського, 2024. С. 7–11.
Бугас Н. Цифрова трансформація академічної мобільності: роль віртуальних форматів у забезпеченні якості освітнього процесу. Імперативи економічного зростання в контексті реалізації Глобальних цілей сталого розвитку: матеріали VІ Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції, м. Київ, 29 квітня 2025 року. Київ : КНУТД, 2025. С. 158–160.
Відділ міжнародних звʼязків Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. URL: https://ic.cnu.edu.ua/ (дата звернення: 25.02.2026).
Віртуальна академічна мобільність за міжнародним проєктом COIL. URL: https://surl.li/ibciem (дата звернення: 25.02.2026).
Горбань Ю., Олійник О. Академічна мобільність як складник реалізації права здобувачів вищої освіти на формування індивідуальної освітньої траєкторії. Вісник науки та освіти. 2025. № 6(36). С. 1006–1021. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2025-6(36)-1006-1021
Пічик К., Гуменна О., Човнюк Л. Віртуальна мобільність як інноваційний підхід у навчанні. Економічний журнал Одеського політехнічного університету. 2020. № 4. С. 42–52. DOI: https://doi.org/10.15276/EJ.04.2020.6
Порядок реалізації права на академічну мобільність: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 579. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#Text (дата звернення: 25.02.2026).
Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text (дата звернення: 25.02.2026).
Сімак К. Віртуальна академічна мобільність студентів: досвід Канади. Український педагогічний журнал. 2017. № 2. С. 35–40.
Цифровий університет – Відкрита українська ініціатива. URL: https://digiuni.org (дата звернення: 25.02.2026).
Cheng Y., Yeoh B., Yang P. Virtual student mobility on Zoom: Digital platforms and differentiated experiences of international education and (im)mobilities in a time of pandemic. Mobilities. 2023. Vol. 18(5), P. 839–854. DOI: https://doi.org/10.1080/17450101.2023.2209824
Kuchynska I., Kichuk Y., Fedotova O., Paska T., Kuchynskyi S. Integration of Ukrainian Institutions of Higher Education into the Global Educational Space: Challenges and Opportunities. Brazilian Journal of Education, Technology and Society. 2024. Vol. 17. No. 1. P. 459–471. DOI: https://doi.org/10.14571/brajets.v17.n1.459-471
Perfölz R., López-Varela A. Internationalisation of Teaching and Learning through Blended Mobility: Potentials of Joint International Blended Courses and Challenges in Their Implementation. Education Sciences. 2022. Vol. 12(11), 810. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci12110810
Ruiz-Corbella M., Álvarez-González B. Virtual mobility as an inclusion strategy in higher education: Research on distance education master degrees in Europe, Latin America and Asia. Research in Comparative and International Education. 2014. Vol. 9(2), P. 165–181. DOI: https://doi.org/10.2304/rcie.2014.9.2.165

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
