ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОДЕЛЮВАННЯ АНГЛОМОВНОГО ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ У СФЕРІ ПРАВНИЧОЇ ОСВІТИ
PDF

Ключові слова

іншомовна комунікативна компетентність, штучний інтелект, генеративні мовні моделі, англомовний юридичний дискурс, кейс-метод, цифрова трансформація освіти, ChatGPT foreign language communicative competence; artificial intelligence; generative language models; English legal discourse; case method; digital transformation of education, ChatGPT

Як цитувати

ЛАВРУХІНА, В. Л. (2026). ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНСТРУМЕНТ МОДЕЛЮВАННЯ АНГЛОМОВНОГО ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ У СФЕРІ ПРАВНИЧОЇ ОСВІТИ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», (1), 44–51. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2026.1.6

Анотація

У статті здійснено дослідження, присвячене теоретико-методологічному обґрунтуванню та практичному впровадженню генеративних інструментів штучного інтелекту (ШІ) у процес моделювання англомовного юридичного дискурсу. Актуальність дослідження обумовлена динамічними процесами цифрової трансформації освіти, спричиненими технологічним розвитком і геополітичними викликами для України, що посилили роль англійської мови як ключового інструменту глобального академічного та професійного дискурсу. Основна увага приділяється юридичному дискурсу як специфічному виду інституційної комунікації, що потребує не лише знання термінології, а й розуміння екстралінгвістичних чинників: соціального контексту, правових норм та культурних особливостей. Доведено, що формування професійної компетентності неможливе лише через репродуктивні методи; воно вимагає активної симуляції реальних професійних ситуацій. У цьому контексті обґрунтовано використання кейс-методу як найбільш ефективного інструменту інтеграції мовних і фахових знань. У межах дослідження розроблено та обґрунтовано поетапну модель формування англомовного юридичного дискурсу із використанням генеративного ШІ, що передбачає п’ять взаємопов’язаних етапів, які спрямовані на аналіз правових текстів, моделювання правової позиції, продукування письмових юридичних документів, моделювання усної професійної взаємодії та рефлексивне оцінювання дискурсивних стратегій. Здійснено практичну апробацію алгоритму розроблення навчальних завдань із використанням ChatGPT. Чітко диференційовано функції суб’єктів освітнього процесу: викладач позиціонується як педагогічний дизайнер та модератор, який формує цільові промпти та здійснює валідацію згенерованого контенту, тоді як ШІ виконує функції високотехнологічного асистента, забезпечуючи персоналізований зворотний зв’язок, перевірку граматичної коректності та генерацію альтернативних варіантів юридичної аргументації. Зроблено висновок, що синергія людського інтелекту та генеративних моделей дозволяє значно підвищити якість підготовки юристів, розвиваючи в них навички критичного мислення, адаптивності та професійного мовлення.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2026.1.6
PDF

Посилання

Бадзюк І.С. Юридичний дискурс Європейського Союзу як об’єкт лінгвістичних досліджень. Молодий вчений. 2019. № 2. URL: https://www.molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/2891/2863

Білецька І., Особливості навчання мовленнєвої взаємодії на заняттях англійської мови. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2006. № 6. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/17258375.pdf

Вікторова Л.В., Кочарян А.Б., Мамчур К.В., Коротун О.О., Застосування штучного інтелекту та чат-ботів під час вивчення іноземної мови, 2021. URL: http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2021/32/part_2/35.pdf

Гроза І. М. Професійний іншомовний дискурс у правовій сфері в умовах міжкультурної комунікації. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019 № 38 том 3. URL: http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v38/part_3/14.pdf

Закон України Про застосування англійської мови в Україні. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2024. № 38. ст.243. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3760-20#Text

Мартинюк А. П. Словник основних термінів когнітивно-дискурсивної лінгвістики. Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. 196 с.

Паламар С., Науменко M., Штучний інтелект в освіті: використання без порушення принципів академічної чесності. Освітологічний дискурс, 2024. №1(44). URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/48609/1/Palamar_S_P_ Naumenko_M_S_OD_2024.pdf

Baker, T., & Smith, L. Educ-AI-tion rebooted? Exploring the future of artificial intelligence in schools and colleges. 2019. Retrieved from Nesta Foundation website: URL: https://media.nesta.org.uk/documents/Future_of_AI_and_education_v5_WEB.pdf

Garzón J., Patiño E., Marulanda C. Systematic Review of Artificial Intelligence in Education: Trends, Benefits, and Challenges, Multimodal Technologies and Interaction, 2025. Vol. 9, No. 8. P. 84. DOI: 10.3390/mti9080084. https://www.mdpi.com/2414-4088/9/8/84?utm_source=chatgpt.com

Zawacki-Richter, O., Marín, V.I., Bond, M. et al. Systematic review of research on artificial intelligence applications in higher education – where are the educators? International Journal of Educational Technology in Higher Education, 2019. 16, 39. URL: https://doi.org/10.1186/s41239-019-0171-0

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.