СТРУКТУРНО-КОМПОНЕНТНИЙ ПІДХІД ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ОСВІТНІХ ПРОЄКТІВ
PDF

Ключові слова

інклюзія, модернізація освіти, партисипація, проєктний підхід, сталий розвиток, управління освітніми проєктами, цифровізація inclusion; educational modernization; participation; project-based approach; sustainable development; educational project management; digitalization

Як цитувати

ГРИНЬОВА, М. В. (2026). СТРУКТУРНО-КОМПОНЕНТНИЙ ПІДХІД ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ОСВІТНІХ ПРОЄКТІВ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», (2), 177–186. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2026.2.23

Анотація

У статті здійснено теоретичне обґрунтування та розроблення концептуально узгодженої класифікації освітніх проєктів. Актуальність дослідження зумовлена активним поширенням проєктного підходу в сучасній освітній практиці та відсутністю системно вибудуваної класифікації, здатної відобразити багатовимірний характер освітніх проєктів і забезпечити їх аналітичну визначеність у контексті модернізації освіти. На основі аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення наукових джерел, а також контент-аналізу виявлено обмеження наявних практик класифікації освітніх проєктів в українському науковому дискурсі з управління освітніми проєктами, зокрема їх фрагментарність, редукцію до окремих аспектів реалізації, змішування критеріїв різної аналітичної природи та недостатнє врахування сучасних характеристик проєктної діяльності, що ускладнює їх системне співвіднесення. У дослідженні запропоновано класифікацію освітніх проєктів, розроблену на основі структурно-компонентного підходу, яка охоплює чотири взаємопов’язані компоненти: контекстуально-детермінуючий, управлінсько-організаційний, змістово-процесуальний та результативно-оцінювальний. Ключовою особливістю класифікації є розмежування критеріїв на типологічні та параметричні, що дозволяє поєднати їх типологізацію з аналізом особливостей реалізації. Типологічні критерії забезпечують виокремлення відносно однорідних типів освітніх проєктів, тоді як параметричні відображають варіативні ознаки їх реалізації. Запропонована класифікація враховує багатосуб’єктний характер освітніх проєктів та відображає актуальні тенденції розвитку освіти, зокрема пов’язані з цифровізацією, партисипацією, інклюзією, орієнтацією на цілі сталого розвитку та використанням рішень на основі штучного інтелекту. Її практична значущість полягає у можливості використання як інструменту системного аналізу, конструювання та оцінювання освітніх проєктів.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2026.2.23
PDF

Посилання

Алейнікова О. Освітній проєкт. Енциклопедія освіти. Київ, 2021. С. 679.

Горідько Н. Моделі і методи управління екологічними знаннями в освітніх проєктах : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Київ, 2018. 191 с. URL: http://diser.ntu.edu.ua/Goridko_dis.pdf.

Гриньова М. Виховання лідерських якостей учнів основної школи у процесі е-партисипативного проєктування. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю: 011 – Освітні, педагогічні науки; Комунальний заклад вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради». Одеса, 2024.

Гриньова М. Понятійно-термінологічні аспекти дефініцій «діджитал» («цифровий»), «електронний», «онлайн» у контексті освітнього проєкту як процесу і продукту. Актуальні проблеми педагогічної науки в ХХІ столітті : матеріали V Регіональної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти та молодих науковців. 24 жовтня 2025 року. Одеса, 2025. С. 48–52. URL: https://dspace.oano.od.ua/items/6487ef9d-6956-44cd-ad30-0c55892eeffd.

Козленко В. Управління освітніми проєктами та проєктна компетентність майбутніх педагогів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2023. № 89. С. 104–109. DOI: https://doi.org/10.32782/1992-5786.2023.89.20.

Настанова до зводу знань з управління проєктами (PMBOK® Guide). 7-ме вид. / Project Management Institute ; пер. укр. мовою. Київ, 2022. 370 с. URL: https://pmiukraine.org/pmbok7 (дата звернення: 12.04.2026).

Придатко О. Освітні проєкти та програми як об’єкт проєктного менеджменту. Управління розвитком складних систем. 2015. № 24. С. 42–48.

Черненко О. Адаптація досвіду зарубіжних країн щодо управління освітніми проєктами. Актуальні питання гуманітарних наук. 2024. Т. 2, № 78. С. 308–315. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/78-2-47.

Adam A., Prostean G., Badea A., Prostean O. Knowledge transfer in educational projects. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2015. Vol. 191. P. 1460–1466. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.04.346

Ahamed F. I. The transformative role of artificial intelligence in modern education. World Journal of Advanced Research and Reviews. 2025. Vol. 26, № 1. P. 3239–3247. DOI: https://doi.org/10.30574/wjarr.2025.26.1.1453

Arnstein S. Ladder of citizen participation. Journal of the American Institute of Planners. 1969. Vol. 35, № 4. P. 216–224.

Affengruber L., Grillich L., Schultes M.-T., Sommer I. Evaluation of «Sport for the Strong» – A project for the integration of children and adolescents with special educational needs into club sports. Evaluation and Program Planning. 2026. (Advance online publication). DOI: https://doi.org/10.1016/j.evalprogplan.2025.102700

Beloiu R., Bostan I., Iorgulescu M. Internationalization of educational programs through European projects. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2015. Vol. 191. P. 1467–1472. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.02.193

Härkki T., Vartiainen H., Seitamaa-Hakkarainen P., Hakkarainen K. Co-teaching in non-linear projects: A contextualised model of co-teaching to support educational change. Teaching and Teacher Education. 2021. Vol. 97. Art. 103188. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tate.2020.103188

Hart R. Children’s participation: From tokenism to citizenship. Florence : UNICEF Innocenti Research Centre, 1992. 41 p.

Merino I., Membrive A., Largo M., Engel A. School projects with the community: Educational practices that promote connection between learning contexts and experiences. Acta Psychologica. 2025. Vol. 255. Art. 104893. DOI: https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2025.104893

Solarino S., Eva E. The Sismo on tour project: A seismology educational initiative to promote resilience within schools in northern Italy. Natural Hazards Research. 2026. (Advance online publication). DOI: https://doi.org/10.1016/j.nhres.2026.02.003

United Nations General Assembly. Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development : resolution adopted by the General Assembly, 25 September 2015, A/RES/70/1. New York : United Nations, 2015. 35 p. URL: https://undocs.org/A/RES/70/1

UNESCO. A guide for ensuring inclusion and equity in education. Paris : UNESCO, 2017. 46 p. DOI: https://doi.org/10.54675/MHHZ2237

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.