ЗМІНИ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПАУЕРЛІФТЕРОК 12–14 РОКІВ ПІД ВПЛИВОМ ТРЕНУВАЛЬНИХ І ЗМАГАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ЗА ПРОГРАМОЮ ДЮСШ

Анотація

Мета дослідження полягала у встановленні особливостей змін антропометричних показників пауерліфтерок 12–14 років під впливом систематичних тренувальних і змагальних навантажень за програмою ДЮСШ на етапі початкової підготовки. У дослідженні взяли участь 30 спортсменок, які тренувалися за класичною програмою з пауерліфтингу у КЗ ДЮСШ м. Полтава та КЗ КДЮСШ м. Кам’янець-Подільськ. Обстеження проводили у 12, 13 та 14 років у стандартизованих умовах із застосуванням морфометричних методів. Визначали масу тіла, довжину тіла, довжину верхніх і нижніх кінцівок, окружність грудної клітки (у фазах вдиху та видиху), окружність талії та об’єм стегна. Статистичну обробку результатів здійснювали параметричними методами із використанням t-критерію Стьюдента (р<0,05–0,01). Результати засвідчили послідовну віково-тренувальну динаміку більшості показників. Маса тіла зросла з 50,4±2,5 кг до 59,2±2,2 кг (t₁,₃=2,64; p<0,05), довжина тіла – з 152,6±2,5 см до 162,8±3,2 см (t₁,₃=2,51; p<0,05). Достовірні зміни встановлено для довжини верхньої (t₁,₃=2,28; p<0,05) та нижньої кінцівок (t₁,₃=2,43; p<0,05). Окружність грудної клітки у фазі видиху збільшилася з 73,1±1,6 см до 79,9±1,9 см (t₁,₃=2,74; p<0,01), у фазі вдиху – з 76,4±1,8 см до 84,6±2,5 см (t₁,₃=2,66; p<0,05). Окружність стегна зріс з 48,1±1,3 см до 51,9±1,1 см (t₁,₃=2,23; p<0,05), тоді як окружність талії істотних відмінностей не продемонструвала (p>0,05). Найбільші між вікові зрушення зафіксовано між 12 та 14 роками, що свідчить про кумулятивний характер морфологічної адаптації в межах початкової спеціалізації. Отримані результати дозволяють констатувати, що систематичні силові навантаження в поєднанні зі змагальною діяльністю сприяють формуванню сегментно спрямованої гіпертрофії, насамперед м’язів грудного поясу та нижніх кінцівок, що створює структурні передумови для подальшого зростання спеціальної сили. Поєднання природних вікових змін із тренувально-індукованою перебудовою морфологічних параметрів підтверджує доцільність комплексного антропометричного контролю для об’єктивної оцінки ефективності підготовки. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих даних для корекції обсягів навантаження, оптимізації структури підготовки та раціонального контролю маси тіла в межах вагових категорій на ранніх етапах багаторічного тренувального процесу.