Анотація
У процесі дослідження авторкою розглянуто теоретико-методологічні засади формування мовленнєвих компетенцій у процесі вивчення німецької мови крізь призму сучасних мовознавчих парадигм, зокрема когнітивної, комунікативно-прагматичної, функціональної і соціолінгвістичної. Проаналізовано особливості трансформації підходів до іншомовної підготовки в умовах переорієнтації освітнього процесу з репродуктивного засвоєння мовного матеріалу на розвиток здатності до ефективної мовленнєвої діяльності в реальних комунікативних ситуаціях. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вдосконалення методичних підходів до формування мовленнєвих компетенцій здобувачів вищої освіти відповідно до вимог Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти та сучасних тенденцій розвитку лінгвістики. В умовах глобалізації та інтенсифікації міжкультурної взаємодії особливого значення набуває здатність до адекватного використання німецької мови з урахуванням соціокультурного контексту, прагматичних норм і дискурсивних стратегій. Зазначено, що мовленнєва компетенція має інтегративний характер і включає лінгвістичний, соціолінгвістичний та прагматичний компоненти, які формуються у процесі системної взаємодії теоретичних знань і практичної мовленнєвої діяльності. Виокремлено актуальні для умов сьогодення ключові умови ефективного формування мовленнєвих компетенцій: урахування когнітивних особливостей здобувачів, поєднання мовного і культурного компонентів, використання автентичних матеріалів і комунікативно спрямованих завдань, а також розвиток автономії та рефлексивних умінь. Встановлено, що інтеграція сучасних мовознавчих парадигм у освітній процес сприяє формуванню функціонально обґрунтованої й комунікативно доцільної мовленнєвої поведінки, здатної забезпечити професійну та міжкультурну самореалізацію здобувачів освіти.
Посилання
Нежива О. Сучасні цифрові інструменти для викладання іноземної мови. Іноземна мова у професійній підготовці спеціалістів: проблеми та стратегії: збірник матеріалів VІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. Кропивницький, 21 лютого 2022 р. Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. Кропивницький, 2022. С. 159–161.
Олексієнко А. В. Психолінгвістичні підходи до формування мовленнєвих навичок у здобувачів вищої освіти. Вісник науки та освіти. 2024. N 11. С. 580–594. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2024-11(29)-580-594.
Процик Г. Лінгводидактичні основи навчання іноземної мови у закладах вищої освіти України. Перспективи та інновації науки. 2023. № 13(31). DOI:10.52058/2786-4952-2023-13(31)-312-324
Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment (CEFR). URL: https://www.coe.int/en/web/common-european-framework-reference-languages (дата звернення 10.02.2026)
Stickler U. Online language teaching in times of change: A CALL to action for language teachers and educators. Journal of China Computer-Assisted Language Learning, 2024, 11(45). DOI: https://doi.org/10.1515/jccall-2024-0010
Wang W. Speaking accuracy and fluency among EFL learners: Associations with emotional intelligence and academic enthusiasm. Journal of Applied Linguistics and Language Research, 2020, 27. https://doi.org/10.1016/j.jhlste.2020.100271
Weinmann M., Neilsen R., Cabezas Benalcázar C. Languaging and language awareness in the global age 2020–2023: Digital engagement and practice in language teaching and learning in (post-) pandemic times. Language Awareness. 2024. Vol. 33. № 2. P. 347–364. https://doi.org/10.1080/09658416.2023.2236025

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
