ФЕНОМЕН ГЕНДЕРНОЇ ГІПЕРМОТИВАЦІЇ В СПОРТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ КУРСАНТІВ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Анотація

У поданій публікації реалізовано комплексний теоретико-емпіричний дискурс щодо специфіки феномену гендерної гіпермотивації в контексті спортивної підготовки здобувачів освіти вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ). Актуалізація обраної проблематики продиктована об’єктивною потребою в удосконаленні парадигми фізичного та психологічного гартування майбутніх офіцерів-прикордонників в умовах сьогоденних мілітарних викликів, де стресостійкість є критично важливою. Доведено, що гіпермотивація – як стан надлишкового, незбалансованого прагнення до спортивного максимуму – характеризується амбівалентним впливом: від тимчасового підвищення результативності до глибокого емоційного вигорання та виснаження ресурсів особистості. Центральною метою наукової розвідки стало виокремлення статево-рольових відмінностей у формуванні цього феномену та його впливу на фахову адаптацію. Емпіричне дослідження, проведене із залученням майбутніх військових психологів (з використанням Шкали спортивної мотивації SMS-6 та методики В. Тропнікова), дозволило виявити полярні механізми виникнення надзусиль. З’ясовано, що у курсантів-чоловіків екстремальна спортивна мотивація переважно слугує інструментом соціального домінування, самопрезентації та підтримки гегемонної маскулінності в ієрархічному середовищі. Натомість для курсанток-жінок вона виконує виражену компенсаторну функцію, виступаючи засобом безумовної професійної легітимізації та подолання «синдрому самозванки» в умовах гендерних стереотипів армійського соціуму. Досліджено кореляційний взаємозв’язок між рівнем неконтрольованих спортивних амбіцій та показниками академічної успішності. Верифіковано наявність потужного оберненого зв’язку: надмірна залученість до встановлення рекордів призводить до інтелектуальної негнучкості, звуження емпатійного фону та погіршення результатів з фахових дисциплін. Водночас курсанти, що дотримуються стратегії «золотої середини» та раціонального розподілу сил, успішно реалізують ефект реінвестування ресурсу, отримуючи в середньому на 15–20% вищі бали. Обґрунтовано нагальну доцільність імплементації гендерно-сенситивних методик психологічного супроводу навчально-тренувального процесу. Це дозволить нівелювати деструктивні наслідки неконтрольованої гіпермотивації, змістивши акценти з формального досягнення рекордних показників на збереження вітального ресурсу та забезпечення сталого професійного зростання майбутніх офіцерів.