МЕТОДИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ВИКЛАДАННІ ЮРИДИЧНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
PDF

Ключові слова

генеративний штучний інтелект; юридична англійська мова; професійно орієнтоване навчання; іншомовна професійна комунікативна компетентність; великі мовні моделі; методика викладання іноземних мов generative artificial intelligence; Legal English; professionally oriented language instruction; foreign language professional communicative competence; large language models; foreign language teaching methodology

Як цитувати

ЗАЯРНА, І. С. (2026). МЕТОДИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ВИКЛАДАННІ ЮРИДИЧНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», (2), 27–34. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2026.2.4

Анотація

У статті досліджено методичні можливості використання генеративного штучного інтелекту у викладанні юридичної англійської мови в умовах трансформації сучасної мовної освіти. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком генеративних моделей на базі великих мовних моделей та їх активним впровадженням у сферу іншомовної підготовки. Обґрунтовано, що поява інструментів генеративного штучного інтелекту спричинила суттєві зміни у традиційних підходах до викладання юридичної англійської мови, оскільки вперше створила можливість для широкого використання технологій, здатних генерувати професійно орієнтовані тексти, моделювати фахову комунікацію та забезпечувати персоналізований зворотний зв’язок. Методичні можливості генеративного штучного інтелекту розглянуто через призму компонентів іншомовної професійної комунікативної компетентності майбутнього правника: лінгвістично-професійного, дискурсивного, соціокультурного, прагматичного та стратегічного. Визначено потенціал генеративних моделей для формування юридичної термінологічної компетентності, розвитку навичок юридичного письма, підготовки правничих документів, моделювання професійної комунікації, організації рольових ігор та симуляцій, а також забезпечення індивідуалізації навчання. Окрему увагу приділено використанню генеративного штучного інтелекту для роботи з юридичними жанрами, адаптації складних правничих текстів та розвитку навичок критичного аналізу згенерованого контенту. Поряд із методичними перевагами окреслено основні ризики використання генеративного штучного інтелекту у викладанні юридичної англійської мови. До них віднесено можливість створення фактично недостовірної інформації, обмежену актуальність знань генеративних моделей, ризики академічної недоброчесності, а також етичні й правові проблеми, пов’язані з конфіденційністю даних. Наголошено на необхідності критичного та педагогічно виваженого використання генеративного штучного інтелекту у правничій освіті. Обґрунтовано, що ефективна інтеграція генеративного штучного інтелекту у викладання юридичної англійської мови потребує структурованого навчання роботи з такими інструментами, розвитку цифрової та критичної компетентності студентів і розроблення цілісної методичної системи їх використання у професійно орієнтованій іншомовній підготовці майбутніх правників.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2026.2.4
PDF

Посилання

Гнатишева, О. О., & Гаврилова, О. В. (2023). Chat GPT як інструмент вивчення іноземної мови для студентів ВНЗ. Інноваційна педагогіка, 64(1). URL: https://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2023/64/part_1/10.pdf?utm_source=chatgpt.com

Лелека, Т. О. (2023). ChatGPT як інструмент викладання англійської мови у вищій школі. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 211, 168–172. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2023-1-211-168-172

Подоляк, М. В. (2022). Аналіз поняття іншомовна професійна комунікативна компетентність у вітчизняному та зарубіжному науковому просторі. Академічні студії. Серія «Педагогіка», 4, 36–44. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.4.6

Серман, Л., Сулейманова, І., Медейчук, О., & Серман, Т. (2024). Інтеграція чат-боту GPT в процес вивчення англійської мови. Наука і освіта, 1. URL: https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/articles/2024-1-doc/2024-1-8?utm_source=chatgpt.com

Турчин, І. М., Городецька, Н. Г., Добровольська, С. Р., & Гавришків, Н. Б. (2022). Шляхи підвищення іноземної комунікативної компетентності майбутніх фахівців-юристів. Академічні студії. Серія «Педагогіка», 4, 50–55. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.4.8

Barrot, J. S. (2023). Using ChatGPT for second language writing: Pitfalls and potentials. Assessing Writing, 57, Article 100745. https://doi.org/10.1016/j.asw.2023.100745

European Schools. (2025). Legal and pedagogical guidelines for the educational use of generative AI. Brussels, Belgium: Schola Europaea. URL: https://www.eursc.eu/BasicTexts/2025-01-D-66-en-2.pdf?utm_source=chatgpt.com

Kohnke, L., Moorhouse, B. L., & Zou, D. (2023). ChatGPT for language teaching and learning. RELC Journal, 54(2), 537–550. https://doi.org/10.1177/00336882231162868

Lee, S., Choe, H., Zou, D., & Jeon, J. (2025). Generative AI (GenAI) in the language classroom: A systematic review. Interactive Learning Environments, 335–359. https://doi.org/10.1080/10494820.2025.2498537

Pegrum, M. (2026). From revolution to evolution: What generative AI really means for language learning. Language Teaching, 59(2), 180–196. https://doi.org/10.1017/S0261444825000151

Regalia, J. (2023). From briefs to bytes: How generative AI is transforming legal writing and practice. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.4371460

Schrepel, T. (2026). Generative AI in legal education: A two-year experiment with ChatGPT. Law, Innovation and Technology, 1–42. https://doi.org/10.1080/17579961.2026.2633673

UNESCO. (2023). Guidance for generative AI in education and research (F. Miao & W. Holmes, Eds.). Paris, France: UNESCO. https://doi.org/10.54675/EWZM9535

Wang, Y., Zhang, T., Yao, L., & Seedhouse, P. (2025). A scoping review of empirical studies on generative artificial intelligence in language education. Innovation in Language Learning and Teaching, 1–28. https://doi.org/10.1080/17501229.2025.2509759

Williams, C. V. (2024). Bracing for impact: Revising legal writing assessments ahead of the collision of generative AI and the NextGen Bar Exam. Legal Writing, 28. URL: https://www.legalwritingjournal.org/article/92759-bracing-forimpact-revising-legal-writing-assessments-ahead-of-the-collision-of-generative-ai-and-the-nextgen-bar-exam?utm_source=chatgpt.com

Yeromenko, I. V. (2024). ChatGPT: A new tool to improve foreign language teaching at university. Інноваційна педагогіка, 71(1), 139–142. URL: https://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2024/71/part_1/28.pdf?utm_source=chatgpt.com

Zaiarna, I., Klavdich, V., & Yuzefovych, K. (2024). Exploring the role of ChatGPT in foreign language acquisition among law students: A survey-based analysis. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи, 99, 31–36. URL: https://chasopys.ps.npu.kiev.ua/archive/99/8.pdf?utm_source=chatgpt.com

Zaiarna, I., Zhyhadlo, O., & Dunaievska, O. (2024). ChatGPT in foreign language teaching and assessment: Exploring EFL instructors’ experience. Information Technologies and Learning Tools, 102(4), 176–191. https://doi.org/10.33407/itlt.v102i4.5716

Zhyhadlo, O., & Zaiarna, I. (2025). Artificial intelligence-driven testing in EFL/ESP classrooms. Information Technologies and Learning Tools, 106(2), 122–133. https://doi.org/10.33407/itlt.v106i2.5957

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.