Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У статті розглянуто специфіку застосування навчальних веб-квестів як різновиду педагогічного скаффолдингу в системі вищої освіти (структуру, методику впровадження, особливості оцінювання), проаналізовано доцільність запровадження в умовах дистанційного та змішаного навчання. Педагогічний скаффолдинг передбачає створення умов для підвищення успішності кожного учня або студента. За такого підходу до навчання складніші теми зазвичай розбиваються на окремі мікротеми або концепції. Викладач надає підтримку (за потреби) на кожному етапі, створюючи умови для засвоєння окремих концепцій, понять у процесі виконання певних інструкцій, вправ. Опанування нових знань ґрунтується на вже засвоєних раніше, і цей процес набуває схожості з процесом будівництва високої споруди з допомогою риштувань (scaffold у перекладі з англійської – риштування). Таким чином створюється психологічно комфортне середовище, у якому учні, студенти можуть досягти вищого рівня розуміння нового матеріалу, сформованості необхідних навичок, ніж за відсутності сторонньої допомоги. Для ілюстрації означеної проблеми авторами презентовано сценарій веб-квесту «Виграшне резюме». Веб-квести поєднують різні дидактичні прийоми в одній інтегрованій навчальній діяльності, розвивають пізнавальні навички студентів, сприяють формуванню комунікативної компетенції з іноземної мови у професійній сфері, формуванню критичного мислення. Педагогічний скаффолдинг як спосіб керівництва пізнавальною діяльністю відіграє важливу роль у цьому процесі, оскільки знання неможливо передати в готовому вигляді. Навчальний процес може лише створити для студентів сприятливе середовище для успішного самобудування та саморозширення знань. Студенти вдосконалюють навички інтерпретувати здобуту інформацію, знаходити аргументи «за» і «проти», аналізувати і оцінювати різні точки зору на певні питання. Зауважимо також, що веб-квест допомагає створити умови для розвитку й самореалізації студентської молоді, покращує їхню адаптацію до дистанційного навчального процесу в умовах воєнного часу.
Посилання
Ямшинська Н. В., Невкіпілова О. Я. Освітній процес у контексті ідеї конструктивізму. Теорія навчання, 2019. Вип. 11. Т. 2. С. 193. 2. Dodge, B. (1997). Some thoughts about WebQuests. URL: https://webquest.org/sdsu/about_webquests.html (дата звернення: 20.12.22).
Dodge, B. (2002). WebQuest Taskonomy: A Taxonomy of Tasks. URL: http://webquest.org/sdsu/taskonomy.html (accessed 20.12.22).
Farreny, J.A. (2022) Webquests and Blogs: Web-based Tool for EFL Teaching. URL: https://silo.tips/download/ webquests-and-blogs-web-based-tool-for-efl-teaching (дата звернення: 20.12.22).
Halat E. A. Good Teaching Technique: WebQuests. The Clearing House: A Journal of Educational Strategies, Issues and Ideas. 2008. vol. 81, issue 3. P. 109–112.
Jones T., Cuthrell K. YouTube: Educational Potentials and Pitfalls. Computers in the Schools. 2011. Vol. 28, issue 1. P. 75-85.
March, T. (2004). What are WebQuests (really)? URL: tommarch.com/writings/what-webquests-are/#:~:text (дата звернення: 20.12.22). 8. Nielsen Jakob, Norman Don. The definition of user experience. URL: https://www.nngroup.com/articles/ definition-user-experience/ (дата звернення: 20.12.22).
Serhat Kurt (2021) WebQuest: An Inquiry-oriented Approach in Learning. URL: https://educationaltechnology. net/webquest-an-inquiry-oriented-approach-in-learning/ (дата звернення: 20.12.22).
Словник UA. URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=квест (дата звернення: 20.12.22).