АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ ІНШОМОВНА ПРОФЕСІЙНА КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ТА ЗАРУБІЖНОМУ НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ
PDF

Ключові слова

компетентність, іншомовна комунікативна компетентність, компоненти іншомовної професійної комунікативної компетентності. competence, foreign language communicative competence, components of foreign language professional communicative competence.

Як цитувати

ПОДОЛЯК, М. В. (2023). АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ ІНШОМОВНА ПРОФЕСІЙНА КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ТА ЗАРУБІЖНОМУ НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», (4), 36-44. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.4.6

Анотація

У статті розглянуто проблематику поняття іншомовна професійна комунікативна компетентність. Дано визначення таких понять, як: компетентність, комунікативна компетентність та іншомовна комунікативна компетентність. Визначено, що концепція компетентнісного підходу була започаткована у середині 1960х років у Сполучених Штатах Америки на програмах підготовки вчителів. На основі наукових досліджень українських та іноземних науковців сформульовано визначення поняття іншомовна професійна комунікативна компетентність, яке пояснюємо як сукупність знань, умінь, навичок та досвіду, які були сформовані в процесі навчання особистості іншомовних та спеціальних (предметних) компонентів, призначених для вузькопрофесійної, міжособистої, міжкультурної комунікації. Визначено компоненти комунікативної компетентності. Продемонстровано, що результатом формування професійної іншомовної комунікативної компетентності є здатність фахівця та професіонала вміло, ефективно та доцільно використовувати знання іноземної мови у процесі комунікації у відповідній сфері. Визначено, що іншомовна професійна комунікативна компетентність складається з таких взаємопов’язаних компонентів: лінгвістично-професійного, який охоплює усі засоби та елементи мови та мовлення, які особистість має знати для здійснення комунікації, тобто це мова, яку фахівець використовуватиме в майбутньому професійному спілкуванні; соціокультурного, який передбачає вміння фахівця правильно, доречно та вміло використовувати мову у відповідному суспільстві або країні. Він сприяє кращому розумінню та висловленню своїх думок фахівцем; прагматичний – принципи формування, організації та структурування повідомлень. Передбачає вміння логічно та правильно висловлюватися, щоб співрозмовник міг повністю зрозуміти повідомлення, закодоване мовцем. Визначено, що іншомовна професійна комунікативна компетентність формується на основі здобутих знань зі спеціальності, оскільки неможливо вивчити професійні терміни, доцільність та правильність їхнього використання, не знаючи їхнього значення.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.4.6
PDF

Посилання

Бойчевська І. Б. (2018) Особливості формування іншомовної компетентності студентів під час вивчення другої іноземної мови у вищому навчальному закладі. Сучасна іншомовна освіта України та зарубіжжя: стан, виклики і перспективи: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (24–25 жовтня 2018 року, м. Глухів). Глухів. С. 28–31.

Бусел В. Т. (2005) Великий тлумачний словник сучасної української. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун ». 2005. 1728 с.

Волошина О. В. (2017) Іншомовна комунікативна компетентність студентів-аграріїв у незалежній Україні. Сільське господарство та лісівництво. Серія «Психолого-педагогічні проблеми аграрної освіти». № 6. Т. 2. С. 204–212.

Вороніна Д. А. (2017) Зміст та структура іншомовної комунікативної компетентності сучасних фахівців. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. № 8. С. 17–20.

Вступне слово до Проекту Тьюнінг – гармонізація освітніх структур у Європі. Внесок університетів у Болонський процес (2020) Tuning Project. European Commission. 108 с. URL: https://www.unideusto. org/tuningeu/images/stories/documents/General_Brochure_Ukrainian_version.pdf

Галицька М. М. (2015) Складові комунікативної компетентності студентів вищих навчальних закладів. Освітологічний дискурс. № 2(10). С. 39–48.

Гриджук О. Є. (2018) Теоретико-методичні засади формування мовнокомунікативної компетентності майбутніх фахівців лісотехнічних спеціальностей : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.02. Херсон. 517 с.

Державний стандарт базової середньої освіти (у редакції від 30 вересня 2020 р. № 898) (2020). URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrayinska-shkola/derzhavnij-standart-bazovoyiserednoyi- osviti

Задунайська Ю. В. (2018) Формування професійної іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Соціально-гуманітарний вісник. Вип. 23. С. 30–34.

Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (2003) Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. Київ : Ленвіт. 273 с. URL: http://www.khotiv-nvk.edukit.kiev.ua/Files/downloads/zagalnoyevrop_rekom.pdf

Іванчук Г. (2016) Іншомовна комунікативна компетентність як складова професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. № 4 (58). С. 267–274.

Ковальчук І. С. (2018) Формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх офіцерів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін у вищих військових навчальних закладах : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04. Житомир. 142 с.

Костенко Н. І. (2012) Особливості формування іншомовної комунікативної компетентності у студентів ВНЗ нефілологічних спеціальностей. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». № 5. С. 86–89. 14. Куликовський С. (2014) Генеза поняття «компетентність» у європейській та українській педагогічній науці. Людинознавчі студії. Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка. Серія: Педагогіка. № 29. Ч.1. С. 92–103.

Кухта І. В. (2010) Іншомовна компетентність у контексті формування комунікативної культури студентів у процесі вивчення іноземної мови. Вісник Вінницького політехнічного інституту. №4. С. 27–32.

Лейко С. В. (2013) Поняття «компетенція» та «компетентність»: теоретичний аналіз. Педагогічний процес: теорія і практика. Вип. 4. С. 128–135.

Миронець Д. К. (2018) Зміст формування іншомовної комунікативної компетентності особистості в сучасних умовах. Імідж сучасного педагога. 2018. № 6. С. 73–76.

Бабин І. І., Болюбаш Я. Я., Гармаш А. А. й ін.; за ред. Табачника Д. В. і Кременя В. Г. (2011) Національний освітній глосарій: вища освіта: Київ : ТОВ «Видавничий дім Плеяди». 100 с.

Онацький Є. (1960) Українська мала енциклопедія. Книжка VI. Літери: Ком-Л. Буенос-Айрес : Адміністратура УАПЦ в Арґентіні, 1960. 130 с.

Павелків К. (2019) Іншомовна комунікативна компетентність майбутніх фахівців соціальної сфери: структура та зміст. Інноватика у вихованні. № 9. С. 193–202.

Перевознюк Н. М. (2013) Структура іншомовної професійно-ділової комунікативної компетентності майбутніх економістів. Наука і освіта. № 1–2. С. 197–201.

Сисоєва С. О. (2015) Новий закон України «Про вищу освіту»: дискусійні аспекти наукового тезаурусу. Освітологічний дискурс. № 3. С. 261–269.

Морозов С. М., Шкарапута Л. М. (2000) Словник іншомовних слів. Київ : Наукова думка. 680 с.

Білодід І. К. та ін. (1970-1980) Словник української мови : в 11 т. Київ : Наукова думка. Т. 4: І–М. ред. А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, П. П. Доценко (1973) Київ : Наукова думка. 840 с.

Соломко З. К. (2018) Рецептивна лексична компетентність у складі фахової іншомовної комунікативної компетентності. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Сер. 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи. Вип. 60. Т. 2. С. 137–141.

Ставицька І. В. (2013) Іншомовна компетентність: місце дефініції у термінологічному полі сучасних наукових суджень. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. № 4. С. 280–286.

Чернюк Т. (2017) Сутність і структура іншомовної комунікативної компетентності фахівця з фізичної культури і спорту. Витоки педагогічної майстерності. Вип. 19. С. 358–363.

Чорнобай В. Г. (2021) Іншомовна комунікативна компетентність для сучасного майбутнього фахівця. Сучасні досягнення вітчизняних вчених у галузі педагогічних та психологічних наук : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 5-6 берез. 2021 р.). Київ : ГО «Київська наук. організація педагогіки та психології». С. 95–97.

Acar A. (2005) The «Communicative Competence» controversy. Asian EFL Journal. URL: https://www.researchgate.net/publication/334319185_The_Communicative_Competence_Controversy.

Canale M. (1983) From Communicative Competence to Communicative Language Pedagogy. Language and Communication. London : Longman. Р. 2–14. URL: https://books.google.com.ua/books?hl=uk&l r=&id=iWDXAwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PA2&dq=foreign+language+communicative+competence&ots=f1- Gc73cML&sig=CVZu9fLd4KDh5Z1E5kPCI7nBrJ8&redir_esc=y#v=onepage&q=foreign%20language%20 communicative%20competence&f=false

Celce-Murcia M. (2008) Rethinking the Role of Communicative Competence in Language Teaching. Intercultural Language Use and Language Learning. Р. 41–57. URL: https://doi.org/10.1007/978-1- 4020-5639-0_3

Embark S. (2013) Understanding Communicative Competence. University Bulletin. No 15. Vol. 3. P. 101–110. URL: https://www.academia.edu/9476445/Understanding_Communicative_Commpetence

Hymes D. (1972) On Communicative competence. Sociolinguistics. Р. 269–293. URL: https://search.iczhiku.com/paper/4xqQYCyZ70pBcLxU.pdf

Larsari V. N. (2011) Learners’ communicative competence in English as a foreign language (EFL). Journal of English and literature. Vol. 2(7). Р 161–165.

Savignon S. J. (1976) Communicative competence: Theory and classroom practice. Conference on the teaching of foreign languages. Detroit. April 23. 23 p.