Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У метою даної статті була встановлена залежність щодо особливостей впливу занять важкою атлетикою на прояв фізичних якостей школярів 9-11 класів. Дослідження проводилися в Харківській спеціалізованій школі I-III ступенів № 162 та Харківській спеціалізованій школі I-III ступенів № 93 Харківської міської ради Харківської області. Для розв’язання завдання була сформована група старшокласників, які систематично займалися у секції з силових видів спорту, а зокрема важкою атлетикою у складі 30 осіб. Вік випробовуваних дорівнював 15–17 рокам, стаж безперервних занять у секціях з важкої атлетики – 0,5–1,5 рокам. Представлено педагогічне тестування для визначення рівня рухових можливостей школярів 9–11 класів, які займалися у секціях з важкої атлетики. Були визначені вправи, які доцільно використовувати на даних етапах підготовки: біг на 30 м; на 1000 м; човниковий біг 4×9 м, с; вис на зігнутих руках, с; стрибок у довжину з місця, см; кистьова динамометрія; нахил тулуба вперед з положення сидячи. Викладений в даній публікації матеріал, свідчать, що загальна фізична підготовленість школярів 9-11 класів, що тренуються у спортивних секціях загальноосвітніх школах, за більшістю показників відповідають одноліткам, але мають більш покращені показники. Зазначені факти свідчать про уповільнення процесів децелерації фізичного розвитку сучасних дітей. У результаті проведеного тестування рухових якостей з використанням неспецифічних вправ, але близьким за змістом для важкоатлетів виявлено, що показники з кожним роком покращуються у всіх вправах (р<0,05 – 0,001). Так велика достовірність приросту результату спостерігалася в період 9 по 11 клас на 21,1 с (t=4,89; p<0,001) в бігу на 1000 м та на 0,6 с (t=5,64; p<0,001) в бігу на 30 м, у наступному тесті човниковий біг 4х9 м., результат за два роки у школярів 9–11 класів, склав 1,0 с (t=7,07; p<0,001), у тесті вису на зігнутих руках важкоатлетів 9–11 класів також приріст склав 8,8 с (t=4,73 p<0,001), високі результати в тесті стрибку у довжину з місця з 9 по 11 клас покращилися на 22,2 см (t=5,82; p<0,001), кистьова ж динамометрія становила за весь тренувальний період (t=6,50; p<0,001) та у вправі нахилу тулуба вперед з положення сидячи у школярів 9–11 класів результат становив (t=3,98; p<0,05), результати, які були представлені у даній роботі свідчать про високу та якісну підготовку школярів, які займаються важкою атлетикою протягом 9–11 класів.
Посилання
Безкоровайний Д.О. Вікові зміни статичної витривалості у школярів 15–17 років, які займаються армспортом. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2007. № 12. С. 8–11.
Вихляєв Ю.М. Шляхи вдосконалення неформальної фізкультурної освіти студентів. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер. Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2014. Вип. 118 (2). С. 76–79.
Джим В.Ю. Особливості харчування бодібілдерів у підготовчому періоді тренувань. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2013. № 4 (37). С. 15–19.
Джим В.Ю. Педагогические основы безопасности при занятиях бодибилдингом. New Trends in Teaching Social Science Subjects at Schools Specialized in Security: сборник трудов Международной научной конференции, Словакия, 2013. С. 111–118.
Джим В.Ю. Сравнительный анализ техники рывковых упражнений в тяжелой атлетике и гиревом спорте. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2013. №11. С. 10–16.
Ермаков С.С., Иващенко С.Н., Гузов В.В. Особенности мотивации студентов с применением индивидуальных программ физической самоподготовки. Физическое воспитание студентов. 2012. №4. С. 59–61. URL: http://www.sportedu.org.ua/html/journal/2012-N4/index.html (дата звернення 10.10.2022)
Котов Е.А. Формирование у студентов интереса к самостоятельным занятиям физическими упражнениями. Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. 2003. № 14. С. 8–15.
Мулик К.В., Мулик В.В. Мотивація школярів та студентів до спортивно-оздоровчих занять з туризму. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. 2015. № 7. С. 33–39.
Олешко В.Г. Теорія та методика тренерської діяльності у важкій атлетиці: підруч. для студ. закл. вищої освіти з фіз. виховання і спорту. К. : Національний університет фізичного виховання і спорту України, Олімпійська література, 2018. 332 с.
Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения : учебн. для тренеров : в 2 кн. Київ. : Олимп. лит., 2015. Кн. 2. 752 с.
Тихорський О.А. (2019), «Використання методичного прийому «Дроп-сет» кваліфікованими бодібілдерами Харківщини у базовому мезоциклі», Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор і єдиноборств у вищих навчальних закладах. Т. 1. С. 1001–104.
Канунова Л.В., Плотніков Є.К., Півень О.Б., «Диференціювання навантажень в базовому мезоциклім зі СФП у юних гирьовичок 14-15 років з урахуванням фаз специфічного біологічного циклу», Слобожанський науково-спортивний вісник, № 5 (79), (2020) С. 58–64.