Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У статті порушується проблема формування артистизму виконавця-піаніста. Актуальність піднятої проблеми зумовлена значенням професійної підготовки митця у художньому вихованні слухацької аудиторії. Автор розглядає феномен артистизму виконавця-піаніста з позицій особистісної потреби його у самовиражен- ні та самовдосконаленні, здатності комунікативного впливу його на слухацьку аудиторію шляхом зовнішнього вираження внутрішнього змісту художнього образу твору. Артистизм музиканта виявляється у його образному мисленні, відчутті внутрішньої свободи, пошуку нестан- дартних рішень у розв’язанні художніх проблем. Невід’ємною складовою частиною виконавського артистизму виконавця-піаніста автор визначає культуру звуковидобування, яскравість, насиченість, тембральне забарвлення, масштабність звуку; вміння музиканта знаходити нові звукові фарби, які відповідають стилю автора музики. На прикладі творчості відомих піаністів-виконавців Ф. Ліста та С. Рахманінова автор ілюструє феноменальні техніки та манери артистичного виконавства піаністів. Визначаючи основні засади формування артистизму, автор спирається на дослідження А. Гаріпової, І. Єргiєва, Н. Кашкадамової, В. Комарова, С. Ожегова, С. Савшинського, котрі визначають різні ознаки артистизму як сукуп- ність виявів сценічної поведінки, що криється у балансі раціонального й емоційного у структурі художнього мис- лення, художніх уподобань У статті пропонуються методи формування виконавського артистизму студента-музиканта, які передбачають глибоку обізнаність у фортепіанному виконавстві, детальне опанування музичного тексту, самостійний вибір емо- ційної канви, власний інтерпретаційний пошук, свободу вибору виконавцем засобів для втілення авторського задуму. Артистизм студента виконавця-піаніста вимагає сценічного натхнення, вільної імпровізації, вміння проде- монструвати кращі риси креативної особистості митця. З цього погляду автор розглядає артистизм як один із голо- вних компонентів музично-виконавської культури, тісно пов’язаної з духовно-естетичною сферою музиканта.
Посилання
Бoльшoй тoлкoвый слoвaрь русскoгo языкa / сoст. и гл. рeд. С. A. Кузнeцoв. Санкт-Петербург : Нoринт, 2000. 1536 с.
Гaрипoвa Г. А. Фoрмирoвaниe aртистизмa личнoсти будущего учителя музыки : aвтoрeф. дис. … канд. пед. нaук : 13.00.01. Кaзaнь, 2002. 22 с.
Єргiєв I. Д. Aртистичний унiвeрсaм музикaнтa-iнстумeнтaлiстa кiнця XX – пoчaтку XXI століття : дис. … докт. мистецтвознавства : 17.00.03. Oдeсa, 2016. 454 с.
Кашкадамова Н. Історія фортепіанного мистецтва. XIX сторіччя : підручник. Тернопіль : АСТОН, 2006. 608 с.
Кoмaрoв В. A. Aртистизм кaк фeнoмeн музыкaльнoгo искусствa : автoрeф. дис. … кaнд. искусствoвeдeния : 17.00.03. Oрeнбург, 2010. 22 с.
Маркова Е. Интонационность музыкального искусства. Киев : Музична Україна, 1990. 182 с.
Oжeгoв С. И., Швeдoвa Н. Ю. Тoлкoвый слoвaрь русскoгo языкa: 80000 слoв и фрaзeoлoгичeских вырaжeний. Москва : AЗЪ, 1994. 928 с.
Пaдaлкa Г. М. Мeтoдoлoгiчнi зaсaди мистeцькoї oсвiти. Пeдaгoгiкa мистeцтвa (Тeoрiя i мeтoдикa виклaдaння мистeцьких дисциплiн). Київ. : Oсвiтa Укрaїни, 2008. С. 43–87.
Varvarigou M., Durrant С. Theoretiсal perspeсtives on the eduсation of сhoral сonduсtors: A suggested framework. British Journal of Musiс Eduсation. 2011. № 28. Р. 325–338 URL: https://doi:10.1017/S0265051711000325.