ПОЕТАПНІ ЗМІНИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ІНДИКАТОРІВ ВАЖКОАТЛЕТОК У СИСТЕМІ ДЮСШ
PDF

Ключові слова

важка атлетика; юні спортсменки (12–20 років); багаторічна підготовка (ДЮСШ); психофізіологічні можливості; таблиці Шульте; проста сенсомоторна реакція; психічна стійкість; сила волі weightlifting; female youth athletes (12-20 years); long-term preparation (DUSSh); psychophysiological capacity; Schulte tables; simple sensorimotor reaction; mental stability; willpower

Як цитувати

ПІВЕНЬ, О., ОРЛОВ, А., СОЛОДКА, О., & СЛОБОДЯНЮК, О. (2025). ПОЕТАПНІ ЗМІНИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ІНДИКАТОРІВ ВАЖКОАТЛЕТОК У СИСТЕМІ ДЮСШ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», (3), 77–84. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2025.3.11

Анотація

Мета дослідження полягала у визначенні змін психофізіологічних показників юних важкоатлеток 12–20 років під впливом систематичних занять за класичною програмою ДЮСШ. У дослідженні взяли участь 64 спортсменки першої групи вагових категорій (до 53 кг), які протягом чотирьох етапів багаторічної підготовки (від початкового етапу до етапу підготовки до вищих досягнень) проходили навчально-тренувальний процес у ДЮСШ м. Харкова та м. Ромни. Для оцінки психофізіологічних можливостей застосовано маркери: ефективність роботи за таблицями Шульте (у т. ч. ступінь впрацьованості та психічна стійкість), час простої реакції на світло, самооцінку сили волі за тестом М. М. Обозова. Тестування проводили наприкінці кожного етапу; результати опрацьовано методами математичної статистики із застосуванням критерію Стьюдента. Результати засвідчили виражену позитивну динаміку. Ступінь впрацьованості зменшилась з 0,143±0,01 до 0,055±0,01 ум. од. (t1,4=6,22; p<0,001). Психічна стійкість покращилася: 1,10±0,03 – 0,98±0,02 ум. од. (t1,4=3,33; p<0,01). Час простої реакції скоротився з 0,25±0,009 до 0,19±0,011 с (t1,4=4,22; p<0,001). Самооцінка сили волі підвищилась з 16,6±1,5 до 23,1±1,3 ум. од. (t1,4=3,27; p<0,01). Сукупність змін відображає вдосконалення когнітивно-сенсомоторних механізмів, підвищення стійкості до стресових чинників і розширення нервово-психічних резервів у динаміці багаторічної підготовки. Найбільші відмінності зафіксовано між 12- та 20-річними групами, між суміжними етапами зрушення були помірними або вибірковими. Отримані дані підтверджують ефективність класичної програми тренувань ДЮСШ, що передбачає поступове збільшення обсягів та інтенсивності навантажень і цілеспрямоване вдосконалення когнітивних, сенсомоторних і вольових якостей. Динаміка показників не виходила за межі прийнятних варіацій, що свідчить про безпечність програми для юних спортсменок й її відповідність завданням підготовки. Виявлені закономірності узгоджуються з сучасними даними та створюють підґрунтя для індивідуалізації тренувального процесу на основі регулярного моніторингу психофізіологічних маркерів з урахуванням віку, стажу й морфологічних особливостей. Перспективи подальших робіт: вивчення зв’язку між психофізіологічними маркерами та ефективністю змагальної техніки, інтеграція фаз ОМЦ і соматотипу в моделі планування навантаження.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2025.3.11
PDF

Посилання

Платонов В. Н. Сучасна система спортивного тренування: Київ. : Перша друкарня. 2020. С. 752 с.

Півень О.Б.. Особливості навчально-тренувального процесу важкоатлетів 15-16 років в змагальному періоді річного макроциклу з використанням різних методів швидкісно-силової підготовки. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Серія 9. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) (91) –2017. с. 86–90.

Півень О.Б., Дорофеєва Т.І.. Залежність спортивного результату від фізичного розвитку, морфо-функціональної та спеціальної силової підготовленості важкоатлетів на етапі попередньої базової підготовки // Слобожанський науково-спортивний вісник. 2017. – № 4 (60) – с. 86–90.

Олешко В. Г.. Теорія та методика тренерської діяльності у важкій атлетиці: підруч. для студ. закл. вищої освіти з фіз. виховання і спорту. К. : Національний університет фізичного виховання і спорту України, Олімпійська література, 2018. 332 с.

Ровний А.С. Формування системи сенсорного контролю точних рухів спортсменів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра наук з фіз.. виховання і спорту: спец. 24.00.02. „Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення”. – Київ, 2001. – 40 с.

Канунова Л.В., Джим В.Ю. Вплив фізичних навантажень на рівень розвитку фізичних якостей спортсменок 12-15 років, які займаються гирьовим спортом на етапі початкової підготовки // Слобожаньський науково-спортивний вісник: Збірник наукових праць. Харків ХДАФК 2018 № 6 (68), С. 39–43.

Канунова Л.В., Джим В.Ю. Побудова тренувального процесу юних гирьовичок 12-13 років протягом річного макроциклу з урахуванням специфічного біологічного циклу // Слобожанський науково-спортивний вісник. Харків, № 6 (74), 2019, С. 63-67.

Ковальов Д. О., Бичков О.М., Полулященко Ю.М., Саєнко В.Г., Бичкова О.Ю. Тренувальна програма підготовки студентів-пауерліфтерів до перших змагань. Сучасні біомеханічні та інформаційні технології у фізичному вихованні і спорті : Матер. V Всеукраїн. електрон. конф. – Київ. : НУФВСУ, 2017. – С. 27–29.

Канунов Р. А., Джим В. Ю., Півень О. Б.. Кореляційний взаємозв’язок між основними елементами техніки поштовху класичного та морфологічними показниками і показниками фізичної підготовки, що забезпечують їх виконання юними важкоатлетами 12 років. Фізичне виховання та спорт. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2023 (4), 100–109. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2023-4-12

Канунов Р.А., Півень О.Б., Джим В.Ю.. Аналіз технічних помилок при виконанні ривка класичного юними важкоатлетами на етапі попередньо-базової підготовки. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) 4 (163) –2023. с. 98-104. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.04(163).19

Камаєв О.І., Безкоровайний Д.О. Розвиток силових здібностей 13-15 – річних юнаків у силових видах спорту : навчальний посібник для студентів 3-5 курсів ХДАФК і фахівців з фізичного виховання та спорту. Харків, 2014. 106 с

Джим В.Ю., Ленько Д.Є. Удосконалення спеціальної фізичної підготовки юних пауерліфтерів за допомогою різних тренажерних пристроїв в підготовчому періоді річного макроциклу. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) 6 (166) – 2023. с. 59–64. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.6(166).12.

Джим В.Ю. Аналіз розробленої методики тренувальних занять з пауерліфтингу учнів старшої загальноосвітньої школи. Академічні студії. Серія «Педагогіка». 2023, (3), 51–58. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.3.8

Antoniuk O, Pavlyuk Y, Pavlyuk O, Chopyk T. Types of weights trajectory in sntach used by female weightlifters of varius build. Journal of Physical 2022. Journal of Physical Education and Sport 22 (6), 1396–1402. DOI:10.7752/jpes.2022.06175

Podrihalo, O.O., Podrigalo, L.V., Bezkorovainyi, D.O., Halashko, O.I., Nikulin, I.N., Kadutskaya, L.A., et al. (2020). The analysis of handgrip strength and somatotype features in arm wrestling athletes with different skill levels. Physical education of students, 24 (2), 2020. 120–126. https://doi.org/10.15561/20755279.2020.0208.

Huebner, M., & Cole, T. J. (2024). Ranking performances of Olympic-style weightlifters adjusted for body masson the same scale for both sexes: A novel approach. Journal of Sports Sciences, 42(22), 2124–2130. https://doi.org/10.1080/02640414.2024.2423138.

Vidal Pérez D., Miguel Martínez-Sanz J.M., Ferriz-Valero A., Gómez-Vicente V., Ausó E. Relationship of limb lengths and body composition to lifting in weightlifting. Int. J. Environ. Res. Public Health 2021, 18 (2), 756; https://DOI:10.3390/ijerph18020756.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.