ХІМІЧНА ОСВІТА ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ФАРМАЦІЇ

Анотація

У статті проаналізовано роль основних хімічних дисциплін (загальної та неорганічної хімії, аналітичної хімії, фізичної та колоїдної хімії) як фундаментальних елементів у формуванні дослідницької компетентності майбутніх магістрів фармації. Дослідницька компетентність розглядається як комплекс знань, умінь і навичок, що включають когнітивні, процедурні та рефлексивні компоненти, необхідні для самостійного проведення наукових досліджень у фармацевтичній сфері. Хімічна освіта забезпечує не лише глибоке розуміння молекулярних і фізико-хімічних процесів, що лежать в основі фармацевтичних наук, а й сприяє розвитку методологічних і практичних навичок, важливих для проведення точних, достовірних і відтворюваних дослідів. Загальна та неорганічна хімія формує когнітивну основу, розвиваючи аналітичне мислення, здатність формувати гіпотези та інтерпретувати експериментальні спостереження. Аналітична хімія сприяє підвищенню процедурної точності, навчанню оцінювати невизначеність вимірювань, валідувати методи та дотримуватись стандартів якості, що є критично важливими в професійній фармацевтичній діяльності. Фізична та колоїдна хімія розвиває навички моделювання, системного мислення та інтеграції теоретичних моделей із експериментальними даними, що дозволяє здобувачам освіти ефективно планувати та аналізувати складні хімічні процеси. Практико-орієнтоване навчання, зокрема кейс-методи, лабораторні роботи та групові дискусії, стимулюють формування самостійності, критичного мислення, навичок командної роботи і сприяють активному засвоєнню знань через застосування їх у реальних ситуаціях. Оцінювання охоплює як письмові звіти, так і інтерактивні сесії з активною участю здобувачів освіти, спрямовані на розвиток практичних умінь, осмислення методологічних аспектів та обговорення можливих проблемних ситуацій. Особливу увагу приділено ролі викладача як фасилітатора навчального процесу, який підтримує здобувачів освіти у переході від засвоєння теоретичних знань до активної дослідницької діяльності, забезпечує мотивацію, наставництво і створення атмосфери, що сприяє формуванню дослідницької культури. Такий підхід сприяє підготовці майбутніх фармацевтів, здатних до самостійного проведення наукових досліджень та впровадження результатів у професійну практику.