Анотація
Компетентність як складник фахової підготовки майбутніх вчителів іноземної мови полягає у формуванні про- фесійних теоретичних і практичних навичок і вмінь, мотивів діяльності, особистісних якостей, наявності досвіду професійної діяльності, умінні творчо мислити, в розвитку творчого потенціалу, ціннісних орієнтацій, які дозво- ляють самостійно й ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу. Школярі і студенти повинні не тільки оволодівати словесним кодом певної іноземної мови, але й уміти використовувати на практиці і створювати на певному рівні в своїй свідомості «картину світу», притаманну носію цієї мови. Виходячи з сучасних вимог до мовної освіти, з’являється важливе завдання – підготовка вчителя іноземної мови, яка повинна мати виражений культурологічний характер і бути спрямованою на формування здібностей адаптивної поведінки в спілкуванні з носіями культури країни, мова якої вивчається, а також формування на основі знання мови ментальності, стилю поведінки, традицій і звичаїв народу. У статті розглядаються компоненти професійної компетенції майбутнього вчителя іноземної мови в країнах Ради Європи. Особлива увага приділяється аналізу технологій професійно орієнтованого навчання у підготовці вчителів іноземної мови, формування методологічної та соціально-культурної компетенції, а також процесу само- навчання іноземними мовами. Авторами доведено, що основними умовами формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи є: зміщення акценту в навчанні з традиційного теоретичного вивчення навчаль- них дисциплін до більш практичного застосування отриманої інформації, від парадигми «я знаю» до парадигми «я вмію»; підготовка фахівців, що володіють компетенцією самонавчання; запозичення європейського досвіду використання електронного професійного портфоліо як ефективного інструменту самоконтролю студента та його безперервного професійного й особистісного розвитку.
Посилання
Бігич О. Б. Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземних мов в початковій школі. Київ : Ленвіт, 2006. С. 11–32.
Кривець С. Теоретичне обґрунтування критеріїв та ознак сформованості інформаційно-пошукової компетентності майбутніх вчителів. Рідна школа. 2008. № 12. С. 60–63.
Москалева Н. С. Технология проффесионально-направленного обучения в подготовке учителя иностранного языка. Иностранные языки в школе. 2007 № 7. С. 78–82.
Общевропейские компетенции владения иностранным языком: Изучение, обучение, оценка. Москва : Изд-во МГЛУ, 2003. С. 12.
Тамбовкина Т. Ю. Самообучение иностранным языкам в языковом вузе: концепция учебного курса. Иностранные языки в школе. 2007. № 8. С. 77–84.
Canale M. & Swain M. (2010) A theoretical framework for communicative competence. In palmer A.S. Groot, P.G. Trosper, S.A. (eds). The constract validation of testof communicative competence. Washington, D.C. TE SOL.
Davies, Allan (2015): “Communicative Competence as language Use” Applied Linguistic 10/2, 157–170.