Анотація
У статті розглянуто сучасні підходи до інтеграції сервісів штучного інтелекту (ШІ) у професійну діяльність дизайнера, зокрема в галузях автоматизованої верстки та інтелектуального редагування зображень. Проаналізовано методологічні засади використання генеративних моделей, систем комп’ютерного зору, алгоритмів контекстного аналізу та інструментів автоматичного компонування контенту. Визначено особливості взаємодії дизайнера зі ШІ-сервісами, що спрямовані на оптимізацію виробничих процесів, підвищення якості зображень, пришвидшення підготовки макетів і зниження рутинності операцій. У роботі систематизовано типи завдань, які можуть бути делеговані ШІ у видавничій, графічній і цифровій дизайнерській практиці, а також окреслено перспективи розвитку гібридних робочих процесів, у яких творчі рішення людини поєднуються з автоматизованими обчислювальними можливостями. Останні дослідження у сфері інтеграції штучного інтелекту в професійну діяльність дизайнерів демонструють активне впровадження AI‑технологій для автоматизації макетування, інтелектуального редагування зображень та генерації креативних рішень. Наукові роботи підкреслюють два основні напрями: перцепційні задачі, що включають аналіз і класифікацію елементів дизайну, та генеративні задачі, спрямовані на створення нових макетів і композицій. Практичні кейси показують ефективність таких підходів у веб- та графічному дизайні, мультимедійних проєктах, а також у автоматизації рутинних процесів, зберігаючи контроль дизайнерів над естетичними та композиційними рішеннями. Результати дослідження підтверджують, що впровадження ШІ у дизайнерські робочі середовища формує нову методологію професійної взаємодії, підвищує ефективність та розширює творчий потенціал фахівця.
Посилання
Воробйов С. В., Бутрій А. П. (2024). Теоретико-методологічні засади впровадження штучного інтелекту в контексті інноваційного розвитку територіальних громад. Статистика України, № 4, с. 104–109.
Женченко, М. І. (2020). Технології макетування і верстання інтерактивних електронних видань. Обрії друкарства, № 1(8), с. 62–75.
Шевченко, В. (2025). Використання штучного інтелекту в редакційній роботі світових та українських медіа. Вісник Книжкової палати, 5(346), с. 3–9.
Ситник, О. (2025). Інтеграція технологій штучного інтелекту у видавничу індустрію: концепт «розумної книги». Наукові записки інституту журналістики, 87(2): https://nz.knu.ua/uk/article/view/4008
Remondino, F. (2011). Heritage Recording and 3D Modeling. MDPI, с. 17–28.
Goodfellow, I., Pouget-Abadie, J., Mirza, M., Xu, B., Warde-Farley, D., Ozair, S., Courville, A., & Bengio, Y. (2014). Generative Adversarial Nets. Advances in Neural Information Processing Systems, 27, с. 267–294.
OpenAI. (2023). DALL·E: AI-generated Images: https://openai.com/dall-e
Remini AI. (2023). Enhancing and Colorizing Photos with AI: https://www.remini.ai/
Davis, N., Bown, R., & Smith, J. (2021). Human-AI Co-Creation in Design Systems. Journal of Creative Technologies, 14(2), с. 45–60.
McCormack, J., Gifford, T., & Hutchings, P. (2019). Artificial Intelligence in Creative Practice: Implications for Designers. Design Studies, 65, с. 10–25.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
