Анотація
Стаття присвячена дослідженню ролі мовленнєвого інструментарію емоційного інтелекту в забезпеченні комунікативної стійкості суб’єкта в ситуаціях гострого дискурсивного протистояння. Актуальність роботи зумовлена зростанням соціальної напруженості, ускладненням міжособистісних взаємин та потребою в пошуку внутрішніх ресурсів для збереження психологічного благополуччя особистості в умовах конфліктного середовища. У дослідженні комунікативна стійкість розглядається як динамічне психолінгвістичне явище, що базується на здатності індивіда свідомо керувати емоційними станами через мовленнєві практики. На основі аналізу актуальних теоретичних підходів та емпіричних даних охарактеризовано функціональне значення емоційного інтелекту як фундаментального механізму саморегуляції. Розкрито зміст емоційно-регулятивних стратегій, які дозволяють особистості здійснювати гнучкий контроль над мовленнєвою поведінкою, уникати афективних зривів та нейтралізувати деструктивні зовнішні впливи. Доведено, що конструктивна вербалізація внутрішніх переживань є дієвим засобом перетворення емоційної напруги на раціональний комунікативний ресурс, що сприяє збереженню індивідуальної цілісності та ресурсності. Особливий акцент зроблено на ролі резильєнтності як результату синергії психолінгвістичних навичок та емоційної саморегуляції. Обґрунтовано, що в умовах сучасних криз та глобальних викликів емоційна компетентність виступає фактором запобігання професійному вигоранню. Автором підсумовано, що розвиток здатності до словесного втілення емоційного досвіду та подолання алекситимічних бар’єрів є необхідною умовою формування гармонійного комунікативного простору та гарантування ментальної стабільності особистості.
Посилання
Гудзенко, О., Пастрик, Т., Лазько, А., & Гальчун, Н. (2024). Психолінгвістичні механізми впливу емоційного інтелекту на комунікативну ефективність. Академічні студії. Серія «Гуманітарні науки», (3), 56–64. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2024.3.8
Гудзенко, О., Пастрик, Т., Лазько, А., & Гальчун, Н. (2025). Емоційно-регулятивні стратегії у мовленнєвій взаємодії: психолінгвістичні аспекти комунікативного дискурсу. Академічні студії. Серія «Гуманітарні науки», (2), 89–97. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2025.2.13
Гудзенко, О. Г., & Александрук, А. І. (2025). Психолінгвістичні механізми емоційної саморегуляції у конфліктному дискурсі. Академічні студії. Серія «Гуманітарні науки», (3), 108–114. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2025.3.13
Дерев’яшкіна, А. Д. (2025). Емоційний інтелект як засіб збереження ресурсності особистості в кризових ситуаціях. У І. В. Данилюк та ін. (Ред.), Психологічне здоров’я особистості в контексті процесів глобалізації: методологія дослідження, реалії та перспективи : Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Київ: Ліра-К, с. 62–63.
Кононенко, О. І. (2023). Емоційний інтелект як фактор успішної діяльності в соціальній сфері. Психологія та соціальна робота, 1(57), 7–13. https://doi.org/10.32782/2707-0409.2023.1.1
Лящ, О., Хуртенко, О., & Марчук, С. (2023). Емоційний інтелект як засіб розвитку резильєнтності особистості. Вісник Національного університету оборони України, 74(4), 79–86. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-74-4-79-86
Марчук, С. В. (2021). Теоретичний аналіз поняття емоційного інтелекту в психології. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Психологія, (3), 20–23. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.4
Мейер, Дж. Д., & Саловей, П. (2021). Емоційний інтелект: теоретичні основи. Київ : Альтерпрес, 288 с.
Перетятько, Л. Г., Тесленко, М. М., & Юдіна, Н. О. (2023). Емоційний інтелект як чинник ефективної комунікації державних службовців. Синергетичний підхід до проєктування життєвого простору особистості : збірник наукових матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (27–28 квітня 2023 р., м. Полтава). Полтава, с. 220–224.
Саннікова, О. П. (2025). Алекситимія як чинник ускладнення емоційного здоров’я. Психологічне здоров’я особистості в контексті процесів глобалізації: методологія дослідження, реалії та перспективи : Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Київ: Ліра-К, с. 154–155.
Усик, К. М. (2024). Емоційний інтелект як чинник подолання стресу. Габітус, (60), 245–250. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.60.41
Babatunde, F., Haruna, S., & Omotayo, A. (2023). Emotional intelligence in conflict management and leadership effectiveness in organizations. International Journal of Research. March. URL: https://www.researchgate.net/publication/369538702
Coronado-Maldonado, I., & Benítez-Márquez, M.-D. (2023). Emotional intelligence, leadership, and work teams: A hybrid literature review. Heliyon, 9(10), e20356. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e20356
Di Fabio, A., & Saklofske, D. H. (2021). The relationship of compassion and self-compassion with personality and emotional intelligence. In Personality and Individual Differences (Vol. 169, p. 110109). Elsevier BV. https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110109
Drigas, A., Papoutsi, C., & Skianis, C. (2021). Metacognitive and metaemotional training strategies through the nine-layer pyramid model of emotional intelligence. International Journal of Recent Contributions from Engineering, Science & IT (iJES), 9(4), 58–76. https://doi.org/10.3991/ijes.v9i4.26189
Honcharenko, M., & Karaulna, N. (2025). Emotional intelligence as a factor of existential resilience of the individual in the context of war: A philosophical analysis. Sophia Human and Religious Studies Bulletin, 26(2), 79–83. https://doi.org/10.17721/sophia.2025.26.13
Hudzenko, O., Borozentseva, T., Stepanova, S., Drozdova, D., Hrytsuk, O., & Aleksandruk, A. (2025). Flexible self-regulation and resilience as key factors in effectively overcoming challenges in disasters, terrorism, and pandemics. Thai Journal of National Interest, 5(21), 55–68. https://sc01.tci-thaijo.org/index.php/NIT/article/view/241463
Ivanova, T. V., & Vasilyeva, P. V. (2026). The relationship between emotional intelligence and conflict resolution strategies in students. Proceedings of the Southwest State University Series Linguistics and Pedagogy, 16(1), 163–173. https://doi.org/10.21869/2223-151X-2026-16-1-163-173
Martínez-Rodríguez, A., & Ferreira, C. (2025). Factors influencing the development of emotional intelligence in university students. European Journal of Psychology of Education, 40, 60. https://doi.org/10.1007/s10212-025-00956-4
Sergienko, E. A., Khlevnaya, E. A., Kiseleva, T. S., et al. (2021). Relationship between emotional intelligence and psychological well-being. Lecture Notes in Education Psychology and Public Media, 1(1), 76–81. https://doi.org/10.54254/lnep.iceipi.2021168
Sharma, P., Parmar, Y. S., Sharma, A., & Dhanta, R. (2024). Emotional intelligence and conflict resolution in the workplace. Leveraging AI and Emotional Intelligence in Contemporary Business Organizations. IGI Global Business Science Reference. URL: https://www.researchgate.net/publication/389848703_Emotional_Intelligence_and_Conflict_Resolution_in_the_Workplace_Emotional_Intelligence_and_Conflict_Resolution_in_the_Workplace
Schutte, N. S., et al. (1998). Development and validation of a measure of emotional intelligence. Personality and Individual Differences, 25(2), 167–177. https://doi.org/10.1016/S0191-8869(98)00001-4
Zhoc, K. C. H., King, R. B., Chung, T. S. H., & Chen, J. (2020). Emotionally intelligent students are more engaged and successful: Examining the role of emotional intelligence in higher education. European Journal of Psychology of Education, 35(4), 839–863. https://doi.org/10.1007/s10212-019-00458-0

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
