Keywords
How to Cite
Abstract
The article is devoted to the study of the role of the speech tools of emotional intelligence in ensuring the communicative stability of the subject in situations of acute discursive confrontation. The relevance of the work is due to the growth of social tension, the complication of interpersonal relationships and the need to find internal resources to preserve the psychological well-being of the individual in a conflict environment. In the study, communicative stability is considered as a dynamic psycholinguistic phenomenon, which is based on the ability of the individual to consciously manage emotional states through speech practices.
Based on the analysis of current theoretical approaches and empirical data, the functional significance of emotional intelligence as a fundamental mechanism of self-regulation is characterized. The content of emotional-regulatory strategies is revealed, which allow the individual to exercise flexible control over speech behavior, avoid affective breakdowns and neutralize destructive external influences. It is proven that constructive verbalization of internal experiences is an effective means of transforming emotional tension into a rational communicative resource, which contributes to the preservation of individual integrity and resourcefulness.
Special emphasis is placed on the role of resilience as a result of the synergy of psycholinguistic skills and emotional self-regulation. It is substantiated that in the conditions of modern crises and global challenges, emotional competence acts as a factor in preventing professional burnout. The author concludes that the development of the ability to verbally embody emotional experience and overcome alexithymic barriers is a necessary condition for the formation of a harmonious communicative space and guaranteeing the mental stability of the individual.
References
Гудзенко, О., Пастрик, Т., Лазько, А., & Гальчун, Н. (2024). Психолінгвістичні механізми впливу емоційного інтелекту на комунікативну ефективність. Академічні студії. Серія «Гуманітарні науки», (3), 56–64. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2024.3.8
Гудзенко, О., Пастрик, Т., Лазько, А., & Гальчун, Н. (2025). Емоційно-регулятивні стратегії у мовленнєвій взаємодії: психолінгвістичні аспекти комунікативного дискурсу. Академічні студії. Серія «Гуманітарні науки», (2), 89–97. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2025.2.13
Гудзенко, О. Г., & Александрук, А. І. (2025). Психолінгвістичні механізми емоційної саморегуляції у конфліктному дискурсі. Академічні студії. Серія «Гуманітарні науки», (3), 108–114. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2025.3.13
Дерев’яшкіна, А. Д. (2025). Емоційний інтелект як засіб збереження ресурсності особистості в кризових ситуаціях. У І. В. Данилюк та ін. (Ред.), Психологічне здоров’я особистості в контексті процесів глобалізації: методологія дослідження, реалії та перспективи : Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Київ: Ліра-К, с. 62–63.
Кононенко, О. І. (2023). Емоційний інтелект як фактор успішної діяльності в соціальній сфері. Психологія та соціальна робота, 1(57), 7–13. https://doi.org/10.32782/2707-0409.2023.1.1
Лящ, О., Хуртенко, О., & Марчук, С. (2023). Емоційний інтелект як засіб розвитку резильєнтності особистості. Вісник Національного університету оборони України, 74(4), 79–86. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-74-4-79-86
Марчук, С. В. (2021). Теоретичний аналіз поняття емоційного інтелекту в психології. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Психологія, (3), 20–23. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.4
Мейер, Дж. Д., & Саловей, П. (2021). Емоційний інтелект: теоретичні основи. Київ : Альтерпрес, 288 с.
Перетятько, Л. Г., Тесленко, М. М., & Юдіна, Н. О. (2023). Емоційний інтелект як чинник ефективної комунікації державних службовців. Синергетичний підхід до проєктування життєвого простору особистості : збірник наукових матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (27–28 квітня 2023 р., м. Полтава). Полтава, с. 220–224.
Саннікова, О. П. (2025). Алекситимія як чинник ускладнення емоційного здоров’я. Психологічне здоров’я особистості в контексті процесів глобалізації: методологія дослідження, реалії та перспективи : Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Київ: Ліра-К, с. 154–155.
Усик, К. М. (2024). Емоційний інтелект як чинник подолання стресу. Габітус, (60), 245–250. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.60.41
Babatunde, F., Haruna, S., & Omotayo, A. (2023). Emotional intelligence in conflict management and leadership effectiveness in organizations. International Journal of Research. March. URL: https://www.researchgate.net/publication/369538702
Coronado-Maldonado, I., & Benítez-Márquez, M.-D. (2023). Emotional intelligence, leadership, and work teams: A hybrid literature review. Heliyon, 9(10), e20356. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e20356
Di Fabio, A., & Saklofske, D. H. (2021). The relationship of compassion and self-compassion with personality and emotional intelligence. In Personality and Individual Differences (Vol. 169, p. 110109). Elsevier BV. https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110109
Drigas, A., Papoutsi, C., & Skianis, C. (2021). Metacognitive and metaemotional training strategies through the nine-layer pyramid model of emotional intelligence. International Journal of Recent Contributions from Engineering, Science & IT (iJES), 9(4), 58–76. https://doi.org/10.3991/ijes.v9i4.26189
Honcharenko, M., & Karaulna, N. (2025). Emotional intelligence as a factor of existential resilience of the individual in the context of war: A philosophical analysis. Sophia Human and Religious Studies Bulletin, 26(2), 79–83. https://doi.org/10.17721/sophia.2025.26.13
Hudzenko, O., Borozentseva, T., Stepanova, S., Drozdova, D., Hrytsuk, O., & Aleksandruk, A. (2025). Flexible self-regulation and resilience as key factors in effectively overcoming challenges in disasters, terrorism, and pandemics. Thai Journal of National Interest, 5(21), 55–68. https://sc01.tci-thaijo.org/index.php/NIT/article/view/241463
Ivanova, T. V., & Vasilyeva, P. V. (2026). The relationship between emotional intelligence and conflict resolution strategies in students. Proceedings of the Southwest State University Series Linguistics and Pedagogy, 16(1), 163–173. https://doi.org/10.21869/2223-151X-2026-16-1-163-173
Martínez-Rodríguez, A., & Ferreira, C. (2025). Factors influencing the development of emotional intelligence in university students. European Journal of Psychology of Education, 40, 60. https://doi.org/10.1007/s10212-025-00956-4
Sergienko, E. A., Khlevnaya, E. A., Kiseleva, T. S., et al. (2021). Relationship between emotional intelligence and psychological well-being. Lecture Notes in Education Psychology and Public Media, 1(1), 76–81. https://doi.org/10.54254/lnep.iceipi.2021168
Sharma, P., Parmar, Y. S., Sharma, A., & Dhanta, R. (2024). Emotional intelligence and conflict resolution in the workplace. Leveraging AI and Emotional Intelligence in Contemporary Business Organizations. IGI Global Business Science Reference. URL: https://www.researchgate.net/publication/389848703_Emotional_Intelligence_and_Conflict_Resolution_in_the_Workplace_Emotional_Intelligence_and_Conflict_Resolution_in_the_Workplace
Schutte, N. S., et al. (1998). Development and validation of a measure of emotional intelligence. Personality and Individual Differences, 25(2), 167–177. https://doi.org/10.1016/S0191-8869(98)00001-4
Zhoc, K. C. H., King, R. B., Chung, T. S. H., & Chen, J. (2020). Emotionally intelligent students are more engaged and successful: Examining the role of emotional intelligence in higher education. European Journal of Psychology of Education, 35(4), 839–863. https://doi.org/10.1007/s10212-019-00458-0
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.