ПІДТРИМКА СТУДЕНТІВ З РОЗЛАДОМ ДЕФІЦИТУ УВАГИ ТА ГІПЕРАКТИВНОСТІ В АКАДЕМІЧНОМУ ПИСЬМІ: СТРАТЕГІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

Анотація

У статті досліджуються труднощі академічного письма, яких зазнають студенти з розладом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), а також визначаються ефективні, науково обґрунтовані стратегії інклюзивного навчання. Хоча СДУГ тривалий час вважали переважно «американським» діагнозом, сучасні міжнародні дослідження підтверджують його глобальну поширеність і демонструють, що недооцінювання часто зумовлене культурними уявленнями, діагностичною непослідовністю та соціополітичними чинниками. Нещодавні дані свідчать про зростання кількості випадків СДУГ серед дітей, які пережили збройні конфлікти, що підкреслює вплив стресогенних середовищ на нейророзвиток. У статті розглядаються ключові нейророзвиткові механізми СДУГ, зокрема порушення у роботі лобних часток кори та виконавчих функцій: концентрації уваги, планування, контролю імпульсивності, організації й робочої пам’яті. Ці чинники значною мірою визначають успішність студентів у процесі письмового висловлення думок. Дослідження A. Casas, M. Ferrer, I. Fortea, S. Molitor, J. Langberg та ін. засвідчують, що труднощі письма у здобувачів із СДУГ виникають не через окремі мовні дефіцити, а через комплексну взаємодію уваги, виконавчих функцій і метакогнітивних процесів. Спираючись на емпіричні дані та досвід роботи, автори окреслюють стратегії підтримки студентів з розладом дефіциту уваги та гіперактивності. Ефективними є методи зниження тривожності й перфекціонізму, використання колаборативних та структурованих за часом завдань, поділ письма на послідовні етапи та застосування циклів багаторазового редагування. Візуальні підказки, шаблони, графічні організатори та техніка фрірайтингу сприяють підвищенню ясності й упевненості. Окремо підкреслено переваги цифрових інструментів – голосового введення, організаційних платформ, кольорового кодування та застосунків для концентрації. Наголошено на важливості індивідуалізованого зворотного зв’язку, реалістичних цілей та підтримувального освітнього середовища. Автори стверджують, що інституційна прихильність до поглибленої підготовки з питань нейрорізноманіття та координованих сервісів підтримки є необхідною умовою сталого, інклюзивного навчання письма. Цілеспрямовані й гнучкі педагогічні втручання здатні значно підвищити продуктивність, автономію та психологічний добробут студентів із СДУГ у процесі академічного письма.