РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ «ЖИТТЯ» ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ В РОМАНІ «ЩОДЕННИК СТРАЧЕНОЇ» МАРІЇ МАТІОС
PDF

Ключові слова

роман, життя, репрезентація, цінність, жінка, чоловік novel, life, representation, value, woman, man

Як цитувати

ПАНТІЛЕЄНКО, К. С. (2022). РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ «ЖИТТЯ» ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ В РОМАНІ «ЩОДЕННИК СТРАЧЕНОЇ» МАРІЇ МАТІОС. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (4), 28-32. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.4.5

Анотація

Стаття розкриває особливості сучасного роману М. Матіос, до яких слід віднести вічні духовні цінності – універсальні, тобто такі, що в усі часи й у всіх народів мали велике значення. До таких цінностей належать життя, любов, дружба, краса, істина, родина тощо. Стаття наголошує, що саме на цих цінностях і ґрунтується вся творчість відомої романістки Марії Матіос. Найбільш важливими для неї та її героїв постають такі реалії, навколо яких і обертаються всі інші. До найвищих духовних цінностей, безперечно, належить сама людина та її життя.
Як відомо, цінність та якість людського «життя» здавна становить один із найбільш важливих принципів самого існування. Приклади щодо цього можна відшукати в міфах, літературі та філософії багатьох етносів. Людська цивілізація не зможе продовжити своє існування, якщо не буде усвідомлювати цінності життя. Мета статті – роз- крити на прикладі фрагментів «життя» героїні Матіос, як відбувається поглиблення теоретичних відомостей про концепт вираження духовних цінностей загалом і як об’єктом дослідження стають особливості мовного вираження основних духовних цінностей світу головної героїні Марії Матіос. Одним із базових завдань статті є опис різних фрагментів з урахуванням культурно зумовлених та індивідуальних рис світобачення роману «Щоденник страченої» Марії Матіос, серед яких основними варто вважати концепти вираження життя через життя жінки: чекання коханого, життя – кохання, спільне життя, життя – самотність, життя – роздягання. На численних прикладах продемонстровано основні вектори художнього переосмислення типових для літературної репрезентації жіночих образів. Суть поняття «повсякденного» життя виходить однією з категорій постмодернізму, теоретично обґрунтованої в працях М. де Серто, Е. Гофмана, П. Був’є та ін., що полягає у вивченні життя не в самих проявах, що фіксуються в літературних поняттях, а в тому вигляді, як воно проявляється в побуті, частково у свідомому, а більшою мірою навіть у несвідомому вигляді. Авторка майстерно розкриває «повсякденне» життя жінки, яке набуває особливого значення в сучасних літературах.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.4.5
PDF

Посилання

Агеєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму. Київ : Факт, 2008. 359 с.

Гундорова Т. Транзитна культура: Симптоми постколоніальної травми. Київ : Грані-Т, 2013. 548 с.

Забужко О. Жінка-автор у колоніальній культурі, або Знадоби до української ґендерної міфології / О. Забужко. Хроніки від Фортінбраса. Київ : Факт. 2009. С. 152–191.

Лисиченко Л. А. Багатозначність у лексико-семантичній системі: структурний, семантичний, когнітивний аспекти. Харків : Основа, 2008. 272 с.

Матіос M. Щоденник страченої. Львів : ЛА Пірамида, 2011. 200 с.

Павличко С. Фемінізм. Київ : Основи, 2002. 322 с.

Пантилеенко Е. Влияние идеографических характеристик лексики на восприятие ; Одеський нац. університет імені І. І. Мечникова. Одеса, 2019. C. 196–199.

Прищепа О. П. Особливості вербалізації концепту УКРАЇНА в мовомисленні сучасної української молоді. Наук. вісник НУБіП України. 2018. Вип. 292. С. 109–116.

Семак Л. А. Контекстна синоніміка як лексична підсистема (на матеріалі сучасної жіночої прози). Науковий огляд. 2017. № 3 (35). С. 117–127.

Слухай Н. В. Сучасні лінгвістичні теорії концепту як мовнокультурного феномену. Мовні і концептуальні картини світу. Київ : КНУ ім. Т. Шевченка, 2002. С. 462–470.

Юмрукуз А. А. Функціонально-компонентна структура концепту «згода» в англійській мові. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія : «Філологічні науки». 2018. Вип. 9. С. 252–255.