ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ МЕТАФОРИЧНОЇ ЛЕКСИКИ У МЮЗИКЛІ «MOLIÈRE, L’OPÉRA URBAIN»

Анотація

Стаття присвячена аналізу особливостей перекладу метафоричної лексики у пісенних текстах французького мюзиклу «Molière, l’opéra urbain» (2022) шляхом зіставлення людського та машинного перекладу українською мовою. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком систем нейронного машинного перекладу та необхідністю критичного осмислення їхніх можливостей і обмежень у роботі з художніми та пісенними текстами, що характеризуються високою метафоричною насиченістю. Мюзикл як жанр є особливим типом креолізованого дискурсу, в якому вербальний, музичний і ритмічний компоненти утворюють нерозривну єдність, що суттєво ускладнює процес перекладу й підвищує вимоги до перекладача. У дослідженні розглянуто специфіку метафори як перекладознавчої проблеми, визначено типи метафоричних одиниць, виявлених у лібрето мюзиклу, та проаналізовано перекладацькі стратегії їх відтворення. Під час дослідження авторами виокремлено чотири основні типи метафоричних одиниць: соматичні, просторово-географічні, натурфілософські та сенсорно-перцептивні метафори. Зіставний аналіз двох типів перекладу засвідчив принципові відмінності у стратегіях відтворення метафоричної лексики. Встановлено, що машинний переклад переважно вдається до калькування та буквальної передачі образних одиниць, що нерідко призводить до стилістично неприродних і семантично непрозорих формулювань у цільовій мові. Натомість людський переклад послідовно орієнтується на передачу образного змісту та художнього ефекту оригіналу, застосовуючи функціональний переклад, перекодування образу та поетичну адаптацію. Проведений аналіз підтверджує, що, незважаючи на значний технологічний поступ у сфері нейронного машинного перекладу, людський перекладач залишається незамінним при роботі з образно насиченими поетичними й пісенними текстами.