АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ»

ПОЕЗІЯ СЕРГІЯ ЖАДАНА В КОНТЕКСТІ ВОЄННОЇ ТЕМАТИКИ

2026-06-08T09:10:53+03:00

Статтю присвячено комплексному літературознавчому аналізу еволюції поетичної творчості С. Жадана в контексті воєнної тематики. Розглянуто творчість автора у контексті лейтмотиву війни та відзначено, що воєнні мотиви притаманні не лише творам С. Жадана останніх років, а є константою його книг. Проаналізовано роботи з вивчення творчості С. Жадана крізь призму провідних мотивів його лірики та прози, які виявляють систему, властиву авторському стилю письменника. Визначено низку провідних мотивів творчості С. Жадана в контексті реалізації лейтмотиву війни; схарактеризовано специфічні мотиви творчості автора, які формують авторський стиль. Досліджено трансформацію ідіостилю митця, починаючи з 2014 року й до періоду повномасштабного вторгнення. У фокусі наукового зацікавлення перебуває поетична макроструктура (своєрідна трилогія «Життя Марії», «Тамплієри», «Антена»), а також збірки «Список кораблів», «Псалом авіації» та «Скрипниківка». Акцентовано увагу на актуальності екзистенційної проблематики, яка є питомим складником життя суспільства часів війни. Виявлено, що у творчості С. Жадана від ранніх його творів вагомою є воєнна тематика, яка проявлялася в образах транзитних персонажів, маргіналів у внутрішніх і зовнішніх війнах за простір; картинах апокаліпсису, які активно взаємодіють з біблійними текстами відносно реалій нашого часу; асоціаціях, запозичених із мілітарної сфери, катастрофи, аварії, загибелі тощо. Головним у проаналізованих творах С. Жадана є людина та її трансформація під час війни. Дослідження визначає, що рефлексія на мілітарні події зумовила системні зрушення на різних рівнях художнього тексту С. Жадана: відхід від класичної силабо-тоніки на користь верлібру, зміну протагоніста й образності мови. Окрему увагу приділено функціонуванню біблійних та історичних алюзій, ландшафтному коду, а також метафоризації мови як головного маркера національної самосвідомості та подолання травми у воєнний час.

ВЕРБАЛЬНІ ІНСТРУМЕНТИ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЯК ЧИННИК КОМУНІКАТИВНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ КОНФЛІКТНОГО ДИСКУРСУ

2026-06-08T10:45:31+03:00

Стаття присвячена дослідженню ролі мовленнєвого інструментарію емоційного інтелекту в забезпеченні комунікативної стійкості суб’єкта в ситуаціях гострого дискурсивного протистояння. Актуальність роботи зумовлена зростанням соціальної напруженості, ускладненням міжособистісних взаємин та потребою в пошуку внутрішніх ресурсів для збереження психологічного благополуччя особистості в умовах конфліктного середовища. У дослідженні комунікативна стійкість розглядається як динамічне психолінгвістичне явище, що базується на здатності індивіда свідомо керувати емоційними станами через мовленнєві практики. На основі аналізу актуальних теоретичних підходів та емпіричних даних охарактеризовано функціональне значення емоційного інтелекту як фундаментального механізму саморегуляції. Розкрито зміст емоційно-регулятивних стратегій, які дозволяють особистості здійснювати гнучкий контроль над мовленнєвою поведінкою, уникати афективних зривів та нейтралізувати деструктивні зовнішні впливи. Доведено, що конструктивна вербалізація внутрішніх переживань є дієвим засобом перетворення емоційної напруги на раціональний комунікативний ресурс, що сприяє збереженню індивідуальної цілісності та ресурсності. Особливий акцент зроблено на ролі резильєнтності як результату синергії психолінгвістичних навичок та емоційної саморегуляції. Обґрунтовано, що в умовах сучасних криз та глобальних викликів емоційна компетентність виступає фактором запобігання професійному вигоранню. Автором підсумовано, що розвиток здатності до словесного втілення емоційного досвіду та подолання алекситимічних бар’єрів є необхідною умовою формування гармонійного комунікативного простору та гарантування ментальної стабільності особистості.

ЕТИЧНІ НОРМИ ОПУБЛІКУВАННЯ НАУКОВИХ ПРАЦЬ В УКРАЇНСЬКИХ ВИДАННЯХ ІЗ ФІЛОЛОГІЇ

2026-06-08T10:59:19+03:00

Статтю присвячено етичним нормам опублікування наукових праць в українських виданнях загалом та філологічних зокрема. Проаналізовано тексти документів (законів України «Про академічну доброчесність» (2022–2025), «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2015), «Про освіту» (2017), «Етичного кодексу ученого України» (2009), «Кодексу академічної доброчесності Волинського національного університету імені Лесі Українки» та інших), дослідження науковців у галузі публікаційної етики, редакційні вимоги провідних наукових видань України, рекомендації авторам щодо дотримання норм етики наукових досліджень та академічної доброчесності. Серед загальних вимог до академічної доброчесності вказано на обов’язкове покликання на джерела інформації, належне цитування, відсутність плагіату, самоплагіату, фабрикації, фальсифікації результатів дослідження, конфлікту інтересів, дотримання норм законодавства про авторське право та інші. Звернуто увагу на вимоги щодо використання в науковій діяльності штучного інтелекту (ШІ), на потребу перевіряти всю інформацію, отриману завдяки ШІ. На основі рекомендацій для авторів, наведених на сторінці серії «Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка» з’ясовано конкретні вимоги до філологічних праць, зокрема до формулювання назви, написання анотації, структурування та змісту статті, добору відповідних методів дослідження, коректного використання наукових термінів, опису результатів пошуку за допомогою певних мовностилістичних засобів, відображення їх у висновках і визначенні напрямів подальшої роботи над цією проблемою. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в докладному розгляді етичних норм публікування на всіх етапах підготовки і написання наукової праці, редагування та постредагування, виправлення недоліків і рекомендації до друку.

ІНТЕГРАЦІЯ СЕРВІСІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ДИЗАЙНЕРА: МЕТОДОЛОГІЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ВЕРСТКИ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РЕДАГУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ

2026-06-08T11:15:39+03:00

У статті розглянуто сучасні підходи до інтеграції сервісів штучного інтелекту (ШІ) у професійну діяльність дизайнера, зокрема в галузях автоматизованої верстки та інтелектуального редагування зображень. Проаналізовано методологічні засади використання генеративних моделей, систем комп’ютерного зору, алгоритмів контекстного аналізу та інструментів автоматичного компонування контенту. Визначено особливості взаємодії дизайнера зі ШІ-сервісами, що спрямовані на оптимізацію виробничих процесів, підвищення якості зображень, пришвидшення підготовки макетів і зниження рутинності операцій. У роботі систематизовано типи завдань, які можуть бути делеговані ШІ у видавничій, графічній і цифровій дизайнерській практиці, а також окреслено перспективи розвитку гібридних робочих процесів, у яких творчі рішення людини поєднуються з автоматизованими обчислювальними можливостями. Останні дослідження у сфері інтеграції штучного інтелекту в професійну діяльність дизайнерів демонструють активне впровадження AI‑технологій для автоматизації макетування, інтелектуального редагування зображень та генерації креативних рішень. Наукові роботи підкреслюють два основні напрями: перцепційні задачі, що включають аналіз і класифікацію елементів дизайну, та генеративні задачі, спрямовані на створення нових макетів і композицій. Практичні кейси показують ефективність таких підходів у веб- та графічному дизайні, мультимедійних проєктах, а також у автоматизації рутинних процесів, зберігаючи контроль дизайнерів над естетичними та композиційними рішеннями. Результати дослідження підтверджують, що впровадження ШІ у дизайнерські робочі середовища формує нову методологію професійної взаємодії, підвищує ефективність та розширює творчий потенціал фахівця.

АНГЛОМОВНЕ АКАДЕМІЧНЕ ПИСЬМО В ЦИФРОВИХ СЕРЕДОВИЩАХ: ДИСКУРСИВНО-ТЕКСТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ

2026-06-08T11:34:43+03:00

У статті досліджено специфіку англомовного академічного письма в цифрових середовищах із зосередженням на його текстовій організації та дискурсивних характеристиках. Розглянуто, яким чином цифрові інструменти трансформують академічний дискурс, зумовлюючи появу нелінійних, мультимодальних і інтерактивних форм текстової репрезентації. Дослідження ґрунтується на інтегративному методологійному підході, що поєднує дискурсивний, структурно-функційний, прагматичний і порівняльний аналіз. Емпіричний матеріал становлять академічні тексти, створені в умовах цифрового опосередкування. Аналітична процедура спрямована на виявлення закономірностей текстової організації, мультимодальної інтеграції та комунікативної взаємодії, сформованих під впливом цифрових інструментів. Результати дослідження засвідчують, що англомовне академічне письмо в цифрових середовищах характеризується тенденцією до нелінійності та мультимодальності. Академічні тексти дедалі частіше інтегрують візуальні та інтерактивні елементи, які беруть участь у конструюванні значення. У дискурсивному вимірі цифрові інструменти посилюють орієнтацію на адресата та підтримують динамічні форми взаємодії автора й читача. У дослідженні також окреслено ключові текстові й дискурсивні ознаки, зокрема гнучку структурну організацію, мультимодальну інтеграцію та гібридизацію комунікативних форм. Водночас аналіз виявляє низку проблем, пов’язаних із дотриманням формального академічного стилю та керуванням складністю інформації в умовах цифрового середовища. У висновках підкреслено, що англомовне академічне письмо в цифрову епоху доцільно трактувати як складний дискурсивно-текстовий феномен, сформований під впливом технологічного опосередкування. Академічні тексти дедалі більше функціонують як динамічні мережеві структури, а не як лінійні й самодостатні одиниці. Трансформація академічного письма відображає ширші зміни в академічній комунікації, де смисл конструюється у взаємодії текстових, візуальних і цифрових компонентів.

ВІД ТЕКСТУ ДО АРГУМЕНТУ: СТРАТЕГІЇ АКАДЕМІЧНОГО ЧИТАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОЇ АРГУМЕНТАЦІЇ

2026-06-08T11:46:34+03:00

У статті розглядається організація навчання читання в межах курсу англійського академічного письма як цілісного процесу, спрямованого не лише на розуміння тексту, а й на розвиток критичного мислення, аналітичних умінь і здатності до самостійного аргументування. Особлива увага приділяється формуванню в студентів уміння взаємодіяти з академічними джерелами на різних рівнях, від базового сприйняття змісту до глибокого інтерпретаційного та оцінного аналізу. На основі узагальнення педагогічної літератури та сучасних методик викладання академічного письма (Crowley & Hawhee, 2012; Emmel, 1996; Fulkerson, 1996; Regaignon, 2009) у статті описано поетапний підхід до роботи з текстами, що передбачає їхній аналіз на змістовому, формальному та спекулятивному рівнях. Змістовий рівень охоплює ідентифікацію ключових ідей, аргументів і доказів автора; формальний – аналіз структури тексту, риторичних засобів і мовних особливостей; спекулятивний – критичну оцінку, співвіднесення з іншими джерелами та формування власної позиції. У статті детально розглянуто стратегії активного читання, зокрема анотування, постановку запитань, узагальнення та синтез інформації, які сприяють глибшому розумінню текстів і розвитку навичок аргументації. Запропоновані підходи спрямовані на подолання типових труднощів студентів, таких як поверхове читання, невміння виокремлювати головне та інтегрувати інформацію з різних джерел. Показано, як системно організоване читання допомагає студентам будувати логічно вмотивовані письмові висловлювання, формувати обґрунтовані висновки та інтегрувати нові знання у власний академічний дискурс. Матеріали статті можуть бути корисними для викладачів академічного письма, методистів і дослідників у галузі педагогіки та мовної освіти, а також можуть бути адаптовані до курсів українського академічного письма з урахуванням національного освітнього контексту.

ГРАМАТИЧНА РЕДУКЦІЯ В АНГЛОМОВНОМУ ТА ФРАНКОМОВНОМУ ЦИФРОВОМУ ДИСКУРСІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ

2026-06-08T11:58:04+03:00

У статті здійснено зіставний аналіз граматичної редукції в англомовному та франкомовному цифровому дискурсі. Актуальність дослідження зумовлена інтенсивним розвитком комп’ютерно-опосередкованої комунікації, що сприяє трансформації мовних норм і формуванню нових моделей мовлення, які характеризуються підвищеним ступенем варіативності та відхиленням від кодифікованих стандартів. Метою статті є виявлення особливостей реалізації редукційних процесів у досліджуваних мовах з урахуванням їх типологічних характеристик. У роботі застосовано підходи комп’ютерно-опосередкованого дискурс-аналізу, а також елементи зіставного та функціонального аналізу, що дозволяють розглядати мовні явища в контексті технологічних, соціальних і прагматичних чинників. У ході дослідження встановлено, що граматична редукція в цифровому дискурсі реалізується на морфологічному, синтаксичному та графічному рівнях і має комплексний характер. В англійській мові редукційні процеси мають переважно синтаксичний характер і виявляються у системному еліпсисі підмета, допоміжних дієслів і предикативної основи, що зумовлює формування мінімалізованих висловлювань. У французькій мові редукція здебільшого реалізується в усуненні службових елементів дієслівної групи, зокрема заперечної частки ne та формального підмета il, що свідчить про морфологічно зумовлений характер редукційних процесів. Водночас такі елементи, як артиклі та прийменники, у французькій мові демонструють високу структурну стабільність і практично не підлягають редукції, що пов’язано з їхньою граматичною обов’язковістю. Окрему увагу приділено графічній редукції, яка в обох мовах охоплює ігнорування норм капіталізації та пунктуації, варіативність орфографічного оформлення, а також активне використання скорочених і абревіатурних форм. Встановлено, що у французькому цифровому дискурсі ці процеси мають більш системний характер завдяки розвитку специфічних моделей скорочення в межах langage SMS, що включають елементи фонетизації письма. У результаті дослідження доведено, що граматична редукція є комплексним і типологічно зумовленим явищем, яке формує різні моделі мовної компресії в англійській та французькій мовах і відображає адаптацію мовної системи до умов цифрової комунікації.

ГУМАНІЗМ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ І ДУХОВНІСТЬ У КОМУНІКАЦІЯХ АМЕРИКАНСЬКОГО ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ДИСКУРСИВНІ СТРАТЕГІЇ МАЙБУТНЬОГО

2026-06-08T09:21:18+03:00

У статті здійснено міждисциплінарний аналіз комунікаційних стратегій, через які в публічній сфері американського громадянського суспільства конструюються, трансформуються та вступають у гострий конфлікт ключові аксіологічні категорії – гуманізм, справедливість і духовність. На відміну від лінгвоцентричних підходів, дослідження зосереджується на комунікаційних процесах: каналах поширення, форматах взаємодії акторів, ролі традиційних і нових медіа, цифрових платформах, перформативних практиках, алгоритмічному управлінні публічним дискурсом, а також на механізмах зворотного зв’язку з аудиторією. В умовах прискореної цифровізації, розвитку генеративного штучного інтелекту, нейротехнологій, метавсесвітів та алгоритмічного управління традиційні цінності втрачають статус статичних універсалій і перетворюються на динамічні інструменти символічної комунікації в боротьбі за моральну та технологічну гегемонію. Робота виявляє п’ять основних комунікаційних стратегій: моральну універсалізацію/партикуляризацію (трансляція цінностей як універсальних через медіаканали), сакралізацію/десакралізацію (надання цінностям сакрального статусу в публічній комунікації), моральне виключення (комунікативне витіснення опонентів з аксіологічного простору), віктимний гуманізм (комунікація через образ жертви) та перформативну констатацію (хештеги, гасла як акти публічної комунікації). Особливу увагу приділено феномену аксіологічного антагонізму в комунікаціях, інструменталізації цінностей і виникненню гібридних форм – «цифрового гуманізму», «алгоритмічної справедливості» та «віртуальної духовності» – які переосмислюють класичні цінності в умовах алгоритмічно опосередкованої комунікації. У заключній частині сформульовано прогностичні сценарії розвитку ціннісних комунікацій до 2035 року, а також практичні рекомендації щодо збереження людської суб’єктності в умовах тотальної цифровізації та алгоритмічного колоніалізму. Стаття робить внесок у розуміння того, як комунікації визначатимуть майбутнє гуманізму в епоху штучного інтелекту та метавсесвітів.

ПО ТУ СТОРОНУ Я: РОЗПАД ЧИ СТАНОВЛЕННЯ СУБ’ЄКТНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ТВОРУ ХАН КАНГ «ВЕГЕТАРІАНКА»)

2026-06-08T09:31:17+03:00

У статті зроблено спробу міждисциплінарного осмислення екзистенційного питання суб’єктності у творі нобелівської лауреатки, південнокорейської письменниці Хан Канг. Проблематика, порушена в романі, виходить далеко за межі психології окремої особистості й екстраполюється на саму можливість бути суб’єктом у сучасному суспільстві. Текст «Вегетаріанки» – це справжній палімпсест сенсів та значень, що акумулює в собі феміністичну проблематику, афективну теорію, критику владних механізмів, які конструюють людську ідентичність, постгуманістичні ідеї, феноменологію тілесності тощо. Окреслена текстова багатовекторність та поліаспектність дали можливість розгорнути таке інтерпретаційне поле, яке охопило підходи літературознавчого і філософського характеру. Досліджено історію поступового руйнування соціально сконструйованої особистості і шлях радикального пошуку суб’єктності далеко за межами нормативних патернів людського існування. У статті актуалізовано проблему конфігурації соціальних сил, зокрема ролі мови, соціальних практик і нормативних структур у конструюванні особистості, а також чинників і впливів, що спричиняють внутрішню дестабілізацію, перенасичення та колапс суб’єктності. Актуальність дослідження зумовлена тим, що розвідка деконструює традиційні усталені концептуалізації того, хто ж такий суб’єкт і уможливлює його осмислення не лише в соціальній проєкції, але й як певного межового процесу, не вкладеного в жодну суспільну парадигму норма-відхилення. У зв’язку з цим виникла потреба в описі суб’єкта, для якого ідентифікаційна невизначеність стає підґрунтям формування альтернативних форматів існування та самореалізації. Наукова новизна дослідження полягає в репрезентації оптики подвійної онтології, крізь призму якої суб’єкт розглянуто як соціально-дисциплінарний продукт і як відкрита множинність, що не зводиться до жодних фіксованих норм та ролей. Новаторським стало звернення до ідей квантової теорії, що формує надзвичайно продуктивну метафоричну рамку, яка масштабує підхід до осмислення суб’єкта від стабільної одиниці до системи потенційностей, які згортаються під впливом спостереження і зовнішнього середовища. На основі заявлених ідей зроблено припущення про те, що суб’єкт може одночасно існувати як хвиля і частинка. Обґрунтовано думку, що власне соціум і є тим тумблером-перемикачем між цими режимами й механізмом постійного вимірювання, що й формує соціальний профіль індивіда. Мета статті – осмислення суб’єкта як множинної, динамічної, принципово невловимої конструкції крізь призму соціально-критичної, екзистенційної постмодерної, апофатичної, квантової перспектив, що уможливлює інтерпретаційну поліфонію поглядів на трансформації героїні. Методологічний аспект розвідки має міждисциплінарний характер, що поєднує в собі постструктуралістський аналіз, екзистенційну філософію, а також метафорику квантової фізики й понять квантового поля, суперпозиції, хвильової інтерференції, корпускулярно-хвильового дуалізму тощо. На основі результатів дослідження можна зробити висновки, що суб’єкт у романі «Вегетаріанка» є складною багатовимірною формацією, у якій відсутня стабільна сутність чи статус. Героїня постає ефектом постійного переходу між станами, де відбувається невпинна боротьба внутрішнього досвіду та зовнішніх механізмів нормалізації. Образ Джінг-Хай порушує фундаментальне питання сьогодення: чи можна лишатися суб’єктом у реальності, де тіло, ідентичність, бажання постійно перебувають під контролем соціальних інституцій.

МЕТАФОРИЧНІ МОДЕЛІ ЗАГОЛОВКІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ ЖУРНАЛІСТИЦІ

2026-06-08T09:44:10+03:00

Статтю присвячено дослідженню метафори як важливого когнітивного та мовного механізму формування смислів у сучасному медійному дискурсі. Метафора розглядається не лише як стилістичний засіб образності, а й як інструмент концептуалізації дійсності, що відображає особливості національного світогляду, культурних цінностей та соціального досвіду мовної спільноти. У статті здійснено порівняльний аналіз метафоричних моделей в англомовному та українськомовному медійному дискурсі. Особливу увагу приділено аналізу функціонування метафор у журналістських текстах і медійних заголовках, де вони виконують не лише експресивну, а й когнітивну, аргументативну та прагматичну функції. З’ясовано, що метафори активно використовуються для інтерпретації соціально-політичних подій, формування громадської думки та впливу на сприйняття інформації аудиторією. Визначено основні типи метафор, характерні для сучасного медійного дискурсу, зокрема антропоморфні, натуралістичні та артефактні, які формують певні концептуальні моделі осмислення реальності. У результаті дослідження встановлено, що англійська та українська мови мають як спільні, так і відмінні риси у використанні метафоричних моделей. Спільність зумовлена універсальністю людського досвіду та подібністю когнітивних механізмів мислення. Водночас відмінності пов’язані з культурними, історичними та мовними особливостями кожної національної спільноти. Зокрема, в англійській мові більш поширеними є метафори, пов’язані з морською тематикою та глобальними соціально-політичними процесами, тоді як українська метафорика частіше апелює до природних, аграрних та історико-культурних образів. Отримані результати підтверджують, що метафора є універсальним когнітивним інструментом, який відіграє важливу роль у формуванні мовної картини світу, організації людського досвіду та передачі складних смислів у комунікації. Проведене дослідження розширює уявлення про функціонування метафор у різних мовах і може бути використане у подальших лінгвістичних, перекладознавчих і лінгводидактичних дослідженнях.

АКАДЕМІЧНЕ ПИСЬМО ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

2026-06-08T10:05:22+03:00

Дослідження особливостей викладання академічного письма належить до актуальних проблем сучасних досліджень, особливо в контексті розвитку штучного інтелекту й академічної доброчесності. У статті обґрунтовано роль академічного письма як ефективного інструменту формування міжкультурної комунікативної компетентності здобувачів освіти, визначено основні підходи до його реалізації в освітньому процесі. Автори уточнюють поняття академічного письма як інструмента міжкультурної комунікації; систематизують ключові компоненти міжкультурної комунікативної компетентності, що формуються через академічне письмо й обґрунтовують доцільність впровадження освітньої моделі інтегрованого навчання української та іноземної мов через академічне письмо як спільну платформу. Предметом нашого дослідження стало академічне письмо як засіб і як інструмент формування міжкультурної комунікативної компетентності здобувачів освіти. Встановлено, що традиції академічного письма відрізняються від англійськомовного наукового дискурсу, для якого характерна чітка структурованість тексту, аргументація, дискусійність позицій. Запропоновану модель інтеграції курсу академічного письма з англійською мовою автори дослідження пропонують реалізовувати на засадах порівняльного, комунікативного, текстоцентричного та рефлексивного принципів, Поетапна організація навчального процесу, орієнтація на практичну діяльність, розвиток навичок інтерпретації чужого дискурсу, опанування жанрових моделей і формування академічної доброчесності забезпечують підвищення якості письмової продукції здобувачів. У ході дослідження автори підсумовують, що серед важливих навичок, які необхідно сформувати у процесі викладання дисципліни «Академічне письмо», є опанування стратегії інтерпретації чужого дискурсу, інтерпретація, коректність цитування. Саме інтегрований підхід до викладання академічного письма постає як ефективний інструмент підготовки конкурентоспроможного фахівця, здатного до повноцінної участі в міжнародному науковому дискурсі.

ДИНАМІКА АКСІОЛОГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ БРИТАНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В ДЗЕРКАЛІ МАСМЕДІА XXI СТОЛІТТЯ

2026-06-08T10:22:50+03:00

У статті досліджено динаміку аксіологічних пріоритетів британського суспільства у XXI столітті крізь призму масмедійного дискурсу. Актуальність роботи зумовлена трансформаціями лінгвокультурного простору під впливом глобалізації, цифровізації та сучасних соціально-політичних викликів, що істотно впливають на систему ціннісних орієнтацій. Особливу увагу приділено суперечності між відносною стабільністю традиційних британських цінностей як ядра національної ідентичності та їх динамічною переінтерпретацією у сучасних медіатекстах і цифрових комунікаціях. У роботі визначено корпус ключових лінгвокультурних концептів британської аксіосфери (privacy, fairness, common sense, resilience, tradition, tolerance) та проаналізовано їх мовну репрезентацію в англомовному масмедійному дискурсі різних жанрів. Встановлено, що під впливом сучасних кризових процесів зазначені цінності зазнають суттєвих аксіологічних зсувів: від індивідуально орієнтованих до соціально детермінованих та колективно значущих. Зокрема, privacy трансформується у компроміс між приватністю та прозорістю, fairness ‒ у площину соціальної справедливості, resilience ‒ у категорію емоційної гнучкості, а tolerance ‒ у концепт інклюзивності як обов’язкової соціальної норми. Проаналізовано мовні засоби, за допомогою яких медіа здійснюють переосмислення цінностей, зокрема метафори, оцінну лексику, ідіоми, контекстуальні опозиції та наративні стратегії. Доведено, що масмедіа виступають не лише відображенням соціальних змін, а й активним інструментом конструювання нової аксіологічної реальності та формування суспільних норм. Узагальнено, що сучасна британська аксіосфера характеризується децентралізацією, гнучкістю та переорієнтацією на принципи соціальної взаємодії, інклюзивності та адаптивності як базових характеристик сучасного суспільства.

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ МЕТАФОРИЧНОЇ ЛЕКСИКИ У МЮЗИКЛІ «MOLIÈRE, L’OPÉRA URBAIN»

2026-06-08T10:31:25+03:00

Стаття присвячена аналізу особливостей перекладу метафоричної лексики у пісенних текстах французького мюзиклу «Molière, l’opéra urbain» (2022) шляхом зіставлення людського та машинного перекладу українською мовою. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком систем нейронного машинного перекладу та необхідністю критичного осмислення їхніх можливостей і обмежень у роботі з художніми та пісенними текстами, що характеризуються високою метафоричною насиченістю. Мюзикл як жанр є особливим типом креолізованого дискурсу, в якому вербальний, музичний і ритмічний компоненти утворюють нерозривну єдність, що суттєво ускладнює процес перекладу й підвищує вимоги до перекладача. У дослідженні розглянуто специфіку метафори як перекладознавчої проблеми, визначено типи метафоричних одиниць, виявлених у лібрето мюзиклу, та проаналізовано перекладацькі стратегії їх відтворення. Під час дослідження авторами виокремлено чотири основні типи метафоричних одиниць: соматичні, просторово-географічні, натурфілософські та сенсорно-перцептивні метафори. Зіставний аналіз двох типів перекладу засвідчив принципові відмінності у стратегіях відтворення метафоричної лексики. Встановлено, що машинний переклад переважно вдається до калькування та буквальної передачі образних одиниць, що нерідко призводить до стилістично неприродних і семантично непрозорих формулювань у цільовій мові. Натомість людський переклад послідовно орієнтується на передачу образного змісту та художнього ефекту оригіналу, застосовуючи функціональний переклад, перекодування образу та поетичну адаптацію. Проведений аналіз підтверджує, що, незважаючи на значний технологічний поступ у сфері нейронного машинного перекладу, людський перекладач залишається незамінним при роботі з образно насиченими поетичними й пісенними текстами.