Анотація
У статті здійснено зіставний аналіз граматичної редукції в англомовному та франкомовному цифровому дискурсі. Актуальність дослідження зумовлена інтенсивним розвитком комп’ютерно-опосередкованої комунікації, що сприяє трансформації мовних норм і формуванню нових моделей мовлення, які характеризуються підвищеним ступенем варіативності та відхиленням від кодифікованих стандартів. Метою статті є виявлення особливостей реалізації редукційних процесів у досліджуваних мовах з урахуванням їх типологічних характеристик. У роботі застосовано підходи комп’ютерно-опосередкованого дискурс-аналізу, а також елементи зіставного та функціонального аналізу, що дозволяють розглядати мовні явища в контексті технологічних, соціальних і прагматичних чинників. У ході дослідження встановлено, що граматична редукція в цифровому дискурсі реалізується на морфологічному, синтаксичному та графічному рівнях і має комплексний характер. В англійській мові редукційні процеси мають переважно синтаксичний характер і виявляються у системному еліпсисі підмета, допоміжних дієслів і предикативної основи, що зумовлює формування мінімалізованих висловлювань. У французькій мові редукція здебільшого реалізується в усуненні службових елементів дієслівної групи, зокрема заперечної частки ne та формального підмета il, що свідчить про морфологічно зумовлений характер редукційних процесів. Водночас такі елементи, як артиклі та прийменники, у французькій мові демонструють високу структурну стабільність і практично не підлягають редукції, що пов’язано з їхньою граматичною обов’язковістю. Окрему увагу приділено графічній редукції, яка в обох мовах охоплює ігнорування норм капіталізації та пунктуації, варіативність орфографічного оформлення, а також активне використання скорочених і абревіатурних форм. Встановлено, що у французькому цифровому дискурсі ці процеси мають більш системний характер завдяки розвитку специфічних моделей скорочення в межах langage SMS, що включають елементи фонетизації письма. У результаті дослідження доведено, що граматична редукція є комплексним і типологічно зумовленим явищем, яке формує різні моделі мовної компресії в англійській та французькій мовах і відображає адаптацію мовної системи до умов цифрової комунікації.
Посилання
Androutsopoulos, J. (2006). Introduction: Sociolinguistics and computer-mediated communication. Journal of Sociolinguistics, 10, 419–438. https://doi.org/10.1111/j.1467-9841.2006.00286.x
Bury, B. (2025). Decoding Algospeak: Unveiling the Patterns of Linguistic Evolution in the Digital Age. Academic Journal of Modern Philology, 27, 37–51. https://ajmp.uwr.edu.pl/wp-content/uploads/sites/39/2025/12/AJMP-27-2025-3-1.pdf
Crystal, D. (2006). The medium of Netspeak. In Language and the Internet (pp. 26–65). Cambridge University Press.
Henno, J. (2024). Langage: les réseaux sociaux donnent le ton. Les Echos. https://www.lesechos.fr/idees-debats/sciences-prospective/langage-les-reseaux-sociaux-donnent-le-ton-2136810
Herring, S. C. (2004). Computer-Mediated Discourse Analysis: An Approach to Researching Online Behavior. In S. A. Barab, R. Kling & J. H. Gray (Eds.), Designing for Virtual Communities in the Service of Learning (pp. 338–376). New York: Cambridge University Press.
Panckhurst, R. (2017). A digital corpus resource of authentic anonymized French text messages: 88milSMS – What about transcoding and linguistic annotation? Digital Scholarship in the Humanities, Volume 32, Issue suppl_1, i92–i102. https://doi.org/10.1093/llc/fqw049
Pyshna, A. (2025). Les réseaux sociaux affectentils vraiment notre langage ? La réponse des Français, en 2025. Preply. https://preply.com/fr/blog/reseaux-sociaux-langage-francais-2025/
Rafi, M. S. (2014). Meaning Making Through Minimal Linguistic Forms in Computer-Mediated Communication. Sage Open, 4(2). https://doi.org/10.1177/2158244014535939

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
