НАЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА ЛІНГВОКУЛЬТУРНИХ КОНЦЕПТІВ

Анотація

У статті досліджується національна специфіка лінгвокультурних концептів як складних ментально-мовних утворень, які відображають історичний досвід, культурні цінності, соціальні та світоглядні орієнтації певних мовно-культурних спільнот. Автори аналізують, як представники різних лінгвокультур по-різному концептуалізують одні й ті самі явища, навіть якщо вони позначаються однаковими лексичними одиницями. Особлива увага приділяється універсальним і національно-маркованим концептам, таким як ВОЛЯ, ДОЛЯ, ЛИХО, FREEDOM, LIBERTY, FAMILY, FAITH. Досліджуються відмінності у змістовому наповненні близьких концептів, які визначаються історико-культурними, соціальними та ціннісними факторами, а також унікальні концепти, характерні лише для конкретної мовної спільноти. Показано, що безеквівалентні одиниці й міжмовні лакуни відображають культурні та історико-соціальні відмінності в ментальному образі світу.
На прикладі українських національно-маркованих концептів ВОЛЯ, ДОЛЯ, ЛИХО показано, як культурна традиція, історичні події та національні цінності впливають на формування аксіологічного та образного наповнення концептів. Аналіз англійських концептів FREEDOM, LIBERTY та FAMILY дозволяє простежити вплив історичного, політичного та соціального контекстів на зміст понять і показати, що навіть семантично схожі слова у різних мовах (і навіть варіантах тієї самої мови) функціонують у межах різних культурних систем, набуваючи особливих конотацій та соціальних значень. Дослідження підтверджує, що лінгвокультурні концепти не є універсальними: вони формуються під впливом соціоісторичного досвіду, колективної пам’яті та культурних пріоритетів конкретної спільноти.
Автори підкреслюють важливість вивчення національної специфіки концептів для розуміння міжкультурної комунікації, усвідомлення різниці у сприйнятті реальності різними мовними спільнотами та формування цілісної мовної картини світу.