ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОВІДАННЯ ВАСИЛЯ ЗАХАРЧЕНКА «ПО ОБИДВА КРАЇ РЯДУ»
PDF

Ключові слова

екзистенціалізм, інтертекстуальність, художні особливості, алюзія, оповідання existentialism, intertextuality, artistic features, allusion, short story

Як цитувати

КАВУН, Л. І. (2026). ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОВІДАННЯ ВАСИЛЯ ЗАХАРЧЕНКА «ПО ОБИДВА КРАЇ РЯДУ». АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (1), 28–33. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2026.1.4

Анотація

У статті здійснено поглиблений мікроаналіз оповідання Василя Захарченка «По обидва краї ряду», схарактеризовано ідейно-естетичні особливості поетики твору. Зʼясовано, що художню спадщину цього письменника, сповнену високого естетичного потенціалу, по-різному оцінювали літературознавці, однак переважна більшість їх дедалі упевненіше схиляється до думки, що це явище унікальне й особливе.
Мета статті – проаналізувати художні особливості оповідання Василя Захарченка «По обидва краї ряду», дослідити екзистенційну проблематику, яка становить філософсько-світоглядну і художньо-естетичну домінанту аналізованого твору. Відстежено особливості реалізації ключових для екзистенційного мислення мотивів життєвого вибору, а також зʼясовано художні функції екзистенціалів смерті, тривоги, страждання, вірності, туги, смерті, болю, сподівань тощо. Письменник творить модель світу, де людина є центром буття; особистість – єдина достовірна реальність, основа і осмислення буття.
Проаналізовано форми, прийоми та засоби втілення психологізму в художньому творі: прийом занурення у свідомість персонажів через внутрішні монологи, діалоги, художню деталь тощо. Зʼясовано сюжетно-композиційні особливості оповідання. Зазначено, що прозаїк культивує текст у тексті, оцінки, заперечення, схвалення, настрої та емоції, передані не лише через слово, а й через інтонування, інтертекст, контекст, підтекст, витворює спільний досвід, який грунтується на полілозі і надає нового змісту метаспілкуванню в художньому дискурсі. Автор оповідання «По обидва краї ряду» також використовує прийом інтертекстуальності, який зводиться до застосування алюзії з атрибуцією, у тому числі, найпростішого її типу – точкової алюзії. Обгрунтовано приналежність оповідання В. Захарченка до стильової течії неореалізму із вкрапленнями ліризму.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2026.1.4
PDF

Посилання

Дзюба І. «Визріває слово правди». Київ. 1987. № 3. С. 122–125.

Захарченко В. На відстані зойку. Оповідання. Щоденник. Черкаси, 2007. 512 с.

Кривопишина К. С. Жанрово-стильові особливості та проблематика художньої прози Василя Захарченка: автореферат дис. на здобуття канд. філол. Наук : 10.01.01. Черкаси, 2020. 22 с.

Куцевол О. Осмислення читачами епіграфа літературного твору як засобу експлікації інтертектуальності. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Сер.: Філологія. Вінниця, 2009. Вип. 11. C. 20–25. URL:https://kolesnikova.ucoz.site/news/osmislennja_chitachami_epigrafa_literatur-nogo_tvoru_jak_zasobu_eksplikaciji_intertekstualnosti/2017-01-03-52 (дата звернення: 27.02.2026).

Логвиненко О. «За всіх наших виживемо». Березіль. 2003. № 9/10. С. 178–180.

Слабошпицький М. Пий воду з криниці твоєї… Служіння правді – над усе: Василь Захарченко: біобібліогр. покажч. / упоряд.: Н. В. Адешелідзе, Л. Т. Демченко ; авт. нарису М. Слабошпицький ; наук. ред. В. Т. Поліщук. Черкаси, 2016. С. 5–20.

Шаповал Мар’яна. Інтертекст у світлі рампи: міжтекстові та міжсуб’єктні реляції української драми. Київ: Автограф, 2009. 352 с.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.