АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВЕБІНАРУ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ЗВО

2025-03-19T08:38:44+02:00

У статті охарактеризовано особливості використання технології вебінару у процесі навчання іноземним мовам у ЗВО. Розглянуто можливості вебінару в системі змішаного навчання в університеті для підвищення якості організації освітньої діяльності. Описано програмне забезпечення для вебінарів у 2024 році; успішні вебінари для студентів, які вивчають іноземні мови; платформи, мовно-орієнтовані платформи, що пропонують вебінари та курси, адаптовані до професійних мовних навичок. Визначено, що при виборі сервісу для створення вебінарів важливо враховувати такі фактори, як технологічні можливості, зручність для користувача та підтримка клієнтів. Провайдер повинен відповідати освітнім цілям і вимогам навчального закладу. Надано низку рекомендацій щодо роботи на вебінарах, які використовуються у процесі навчання іноземним мовам у ЗВО. При проведенні дослідження щодо особливостей застосування технології вебінару у процесі навчання іноземним мовам у ЗВО обрано наступні методи для забезпечення всебічного та ефективного дослідження: огляд літератури (проведено ретельний огляд існуючої літератури щодо вивчення іноземних мов, вебінарів та онлайн-освіти, щоб зрозуміти сучасні тенденції, методології та найкращі практики); тематичні дослідження (проаналізовано конкретні приклади успішних вебінарів з вивчення іноземних мов). Вивчення теоретичного та практичного матеріалу з проблеми організації та проведення такої інтерактивної форми навчання, як вебінар, дозволило зробити наступні висновки, що безумовно, вебінари неймовірно ефективні для викладання іноземних мов; вебінари пропонують динамічне та інтерактивне навчальне середовище, яке можна адаптувати до конкретних потреб користувача; студенти зможуть значно покращити свої навички володіння іноземною мовою, беручи активну участь у вебінарах і використовуючи ресурси, які вони пропонують.

УКРАЇНСЬКА ОСВІТА У ВИМІРІ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТИ 4.0 (ОГЛЯД РЕСУРСІВ ТА НАПРЯМИ ТРАНЗИТІВ СУЧАСНИХ РІШЕНЬ)

2025-03-19T08:41:53+02:00

Всесвітній економічний форум (ВЕФ) визначив, що світ увійшов в новий цивілізаційний вимір – 4.0. Штучний інтелект переміщується в центр розвитку. В центр розвитку переміщується штучний інтелект. Це відображається в таких напрямах розвитку «4 промислова революція», «індустрія 4.0», «глобалізація 4.0», «освіта 4.0». Ми живемо в час постійних технологічних змін. Традиційні технології і знання швидко старіють. Набуває актуальність вміння людського капіталу адаптуватись до змін, вміти швидко переходити від одних технологій і знань до інших. Цього потребують зміни на ринку праці, поява нових професій. Зростає вагомість глобальних проблем, розбудови сучасного інноваційного цифрового суспільства знань. Освіта перетворюється на випереджальну систему. Вона адаптує до ринку праці, нових соціальних реалій. Але при цьому закладає і готовність до освіти протягом життя (LLL). 4 промислова революція – це економіка постійних технологічних, економіка штучного інтелекту. Вона не може базуватись на моделі освіти попереднього технологічного розвитку. Саме тому виникає потреба в освіті 4.0. дослідження цієї проблеми один із пріоритетів аналітики Всесвітнього економічного форуму. Йому належить виділення проблеми та дослідження її основних трендів, місії, аналізу практичного досвіду змін. Це випереджальна аналітика. Як приклад – програма «Революції перенавичок». Її мета адаптувати людській капітал до зміни професій. З 2023 по 2030 рр. більше 1мільярду людей буде потребувати перекваліфікації. Україна відстає в запровадженні освіти 4.0. Саме тому набуває актуальності вміти адаптувати реальний досвід освітніх змін. Дуже важливим є використання досвіду ЄС розвитку освіти. Особливо при аналізі рамок компетенцій та їх реалізації у відповідних програмах розвитку. При цьому найбільш актуальним є рамки компетенцій освіти протягом життя (2006 р., 2018 р.), рамка цифрових компетенцій (2017 р.), рамка компетенцій сталого розвитку, «зелених компетенцій» (2022 р.). Важливим є аналіз реалізації компетенцій в формуванні навичок.

ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-03-19T08:44:55+02:00

У статті доводиться актуальність проблеми розвитку критичного мислення студентів. Розглядається стратегія формування критичного мислення студентів, описано етапи впровадження у навчальний процес освітніх технологій, спрямованих на формування критичного мислення студентів. Приділено увагу методичним особливостям реалізації кожної стадії у навчальному процесі. Розглянуто різні підходи та особливості розвитку критичного мислення студентів, особливий акцент зроблено на використання діяльнісного підходу розвитку критичного мислення через практичну діяльність. Розвиток кадрів є одним з головних завдань освіти сьогодні, оскільки існує потреба в критично мислячих людях, здатних ставити під сумнів усталені думки і судження, вести діалог, визначати природу проблем і шляхи їх вирішення, а також завжди розрізняти факти, які можна перевірити, від припущень і особистих думок. Розвиток критичного мислення є міждисциплінарною та універсальною стратегією. Це освітній результат, тобто здатність працювати в різних галузях знань, чітко і точно висловлювати ідеї в усній і письмовій формі, формувати особисті перспективи на основі розуміння різних досвідів, ідей і уявлень, вирішувати проблеми, брати на себе відповідальність за власну освіту, працювати в групах. У статті аналізується зміст критичного мислення з різних наукових точок зору, визначаються організаційно-педагогічні умови, які сприяють його розвитку у студентів закладів вищої освіти. Детально описано етапи технології формування критичного мислення та наведено методи навчання, що стимулюють його розвиток. Обговорюється потенціал формування критичного мислення у студентів через розвиток професійно значущих прийомів розумової діяльності, таких як уміння оцінювати істинність отриманої інформації, уміння її аналізувати, робити вірні висновки, ухвалювати правильні рішення. Представлені результати можуть бути корисними викладачам вузів, вчителям шкіл, студентам закладів вищої освіти.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В ЄВРОПІ: ТРЕНДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

2025-03-19T09:13:08+02:00

Нині важко уявити будь-яку сферу людської діяльності, включно з освітою, без використання інформаційно-комунікаційних технологій. Цифрова революція, що охопила усі царини людської життєдіяльності, вражає темпами і масштабами. У статті проаналізовано ставлення до трансформаційних процесів цифровізації вищої освіти в розвинених країнах Європи. Упродовж останніх років ми говоримо не тільки про інформатизацію та комп’ютеризацію, а й про те, що сучасний світ вийшов на вищий рівень розвитку нових технологій – цифровізацію. У пропонованій статті розглянуто процес цифровізації освіти, окреслено переваги та ризики, що виникають при використанні цифрових технологій в освітньому процесі та створенням цифрового освітнього середовища. Зокрема, акцентується увага на розвитку основних трендів, пов’язаних із цифровізацією вищої освіти, наголошується на тому, що цифровізація зумовлює докорінну перебудову вищої школи, змінює функції та позиції викладачів і студентів та є незворотнім процесом, який необхідно критично осмислити та прийняти. У поданому матеріалі розглянуто вплив цифровізації на процес навчання, та переваги використання цифрових технологій. До переваг насамперед зараховують широкий доступ студентів до інформаційних ресурсів освіти, можливість навчатися в будь-який час і в будь-якому місці, тобто забезпечення неперервного процесу навчання – навчання впродовж життя. На думку багатьох дослідників важливими перевагами використання цифрових технологій також є: забезпечення прозорості діяльності освітніх організацій; можливість здійснення об’єктивного контролю за процесом виконання завдань та оптимізація взаємодії між викладачами та студентами.

ПРОГРАМУВАННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ НАЦІОНАЛЬНИХ ОДНОБОРСТВ

2025-03-19T09:36:13+02:00

Заняття з фізичного виховання у закладах вищої освіти потребують сучасного підходу, який враховує індивідуальні особливості, вподобання та потреби студентів. Програмування таких занять є ключовим інструментом, спрямованим на оптимізацію фізичної активності, гармонійний розвиток особистості, збереження здоров’я та формування ключових компетентностей, необхідних для майбутньої професійної діяльності. У статті розглядаються основи програмування занять фізичного виховання із використанням елементів національних одноборств, зокрема присядок і повзунців, які виступають інноваційним засобом розвитку фізичних якостей, самозахисту та патріотичного виховання. Проаналізовано попередні наукові дослідження щодо програмування фізичного виховання. Встановлено, що диференційований підхід до програмування занять сприяє адаптації фізичних навантажень відповідно до вікових, статевих та морфофункціональних особливостей здобувачів вищої освіти, підвищуючи ефективність занять. Метою дослідження було розроблення програми фізичного виховання з використанням елементів національних одноборств та обґрунтування її ефективності. Експериментальна програма включала два модулі, що передбачали вивчення базових технік і прикладних аспектів національних одноборств. Для оцінки ефективності програми проведено педагогічний експеримент за участю 285 студентів, розподілених на контрольну та експериментальну групи. Результати експерименту підтвердили позитивний вплив програми: зменшилася кількість студентів із низьким рівнем соматичного здоров’я (у хлопців – на 40,32%, у дівчат – на 43,75%), значно зросла кількість здобувачів освіти із середнім і вище середнього рівнями соматичного здоров’я. У експериментальній групі з’явилися студенти з високим рівнем соматичного здоров’я (3,23% хлопців і 1,25% дівчат), що не спостерігалося до початку експерименту. Таким чином, впровадження елементів національних одноборств є ефективним у формуванні здорового способу життя, фізичного і духовного розвитку студентів. Перспективи дослідження передбачають подальше вивчення впливу таких програм на психо-емоційний стан здобувачів вищої освіти.

ВПЛИВ ПЛАВАННЯ НА ФІЗИЧНИЙ СТАН СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-03-19T10:02:03+02:00

В статті проаналізовано вплив плавання на фізичний стан студентів закладів вищої освіти. Для сучасної молоді характерний малорухливий спосіб життя, і як наслідок, спостерігається таке явище як гіподинамія. Наслідком цього є перенапруження опорно-рухового апарату з одночасним розслабленням м’язів живота, що призводить до різноманітних деформацій хребта, зниження показників функціональних можливостей. Повноцінний розвиток особистості вимагає не тільки інтелектуальних і творчих здібностей, набутих професійних компетентностей, але й достатнього рівня фізичного стану, зокрема фізичного здоров’я, розумової та фізичної працездатності. Заняття фізичними вправами сприяють формуванню гармонійно-розвинутої особистості. Використання різноманітних видів фізичних навантажень, а саме плавання, дозволяють не тільки забезпечувати достатній рівень рухової активності, а й позитивно впливають на психофізичний стан студентської молоді. Встановлено, що у студентів спостерігається стрімка тенденція до зниження стану здоров’я. Виявлено, що плавання є одним з найбільш популярних видів спорту, яким би хотіла займатися сучасна молодь. Обґрунтовано вплив плавання не тільки на розвиток фізичних якостей, а й на покращення функціональних можливостей та психічних показників молодої людини. Регулярні заняття плаванням впливають на функціональні резерви та мобілізують діяльність систем організму на різних його рівнях. Фізичні навантаження у воді стимулюють процеси обміну речовин, покращують рівень фізичної працездатності та психологічного стану. У нашій роботі було виявлено покращення показників фізичної підготовленості у студентів, які регулярно займаються плаванням. За результатами досліджень можна констатувати, що заняття плаванням також значно покращують показники функціональних можливостей студентської молоді. Таким чином, проведені дослідження підтверджують позитивний вплив занять плаванням.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ З БІБЛІОТЕЧНОЇ, ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТА АРХІВНОЇ СПРАВИ

2025-03-19T10:07:34+02:00

Метою дослідження є вивчення процесу розвитку цієї культури у студентів відповідних спеціальностей, аналіз основних методологічних підходів і розробка ефективних стратегій для забезпечення їхньої компетентності в сучасному інформаційному середовищі. У дослідженні застосовувалися методи аналізу наукових джерел, експериментального тестування, спостереження та порівняльного аналізу. Особливу увагу було приділено практичним компонентам навчання, які передбачали інтерактивні заняття, роботу з електронними базами даних, оцифрування архівних матеріалів та створення бібліографічних описів. Результати експерименту демонструють суттєві відмінності між студентами контрольної та експериментальної груп. Виявлено, що студенти, які брали участь у додаткових тренінгах і курсах, значно покращили свої навички роботи з інформаційними ресурсами та здатність до їхньої систематизації. У той час як у контрольній групі середній бал зріс лише з 50 до 65, експериментальна група продемонструвала зростання з 55 до 85 балів. Це свідчить про високу ефективність інтерактивних методів, зокрема використання кейс-методів, симуляційних програм та проектної діяльності. Інформаційна культура виступає системною якістю особистості, яка включає здатність оперувати інформаційними ресурсами, критично оцінювати їхню якість та застосовувати в професійній діяльності. Важливу роль відіграють як тверді (hard skills), так і м’які (soft skills) навички. Розроблені підходи до формування інформаційної культури забезпечують інтеграцію цих елементів і сприяють підготовці конкурентоспроможних фахівців, здатних адаптуватися до змін у динамічному інформаційному середовищі. Висновки підкреслюють важливість впровадження сучасних методів навчання, які включають практичну роботу з інформаційними системами, розвиток цифрової компетентності та підвищення етичної відповідальності студентів. Такий підхід сприяє не лише індивідуальному розвитку майбутніх фахівців, але й загальному підвищенню якості роботи з інформаційними ресурсами в суспільстві.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ АДАПТИВНОГО ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ ІЗ ДЕПРИВАЦІЄЮ СЛУХУ

2025-03-19T10:57:09+02:00

Еволюція дитини з порушеннями слуху в умовах її перебування в спеціалізованому навчальному закладі має свої особливості. У зв'язку з цим, вирішення проблем корекційно-виховної роботи з дітьми з порушеннями слуху стає надзвичайно важливим. Мета роботи – вивчити і проаналізувати фізичний розвиток дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху та порівняти його з однолітками, які не мають порушень слуху. Методи дослідження. Для реалізації поставленої мети ми застосовували такі методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури, порівняння, систематизація. Спеціальні школи та суспільство загалом мають важливі й відповідальні завдання – забезпечити всебічний гармонійний розвиток кожної дитини в процесі навчання та виховання, з метою соціальної адаптації та інтеграції дітей з особливими потребами в суспільне життя. Тісний взаємозв'язок між компонентами фізичного стану та розвитком психофізичних якостей у школярів дозволяє стверджувати, що науково обґрунтований процес фізичного виховання не лише допомагає компенсувати відставання у фізичному розвитку дітей цієї нозології, але й активізує пізнавальні процеси учнів, що позитивно впливає на їхній мовний розвиток. Розроблені програми з фізичного виховання для означеного контингенту дітей постійно вдосконалюються, значних змін зазнають методи й засоби фізичного виховання цих школярів. Знання загальних закономірностей і особливостей формування рухової сфери дітей із різними відхиленнями є особливо важливим для пошуку ефективних педагогічних засобів та методів корекції рухових порушень. Організація фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку з депривацією сенсорних систем здійснюється згідно з типовими освітніми програмами з урахуванням основних положень Нової української школи. Розглянуті нами програми адаптивного фізичного виховання спрямовані на всебічний фізичний розвиток дітей з депривацією сенсорних систем, формування здорового способу життя та позитивного ставлення до фізичної активності, враховують вікові та індивідуальні особливості дітей молодшого шкільного віку, забезпечують різноманітність видів рухової активності та методів навчання.

РОЗРОБКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНОК НОМІНАЦІЇ ФІТНЕС-МОДЕЛЬ ПРОТЯГОМ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ

2025-03-19T11:19:51+02:00

Мета статті полягала у розробці та обґрунтуванні експериментальної методики тренувального процесу кваліфікованих спортсменок, номінації фітнес-модель протягом перехідного періоду. Дослідження проводилися в фітнес клубах: «Феромон», «Пульс жим» та «Металіст» м. Харкова, а також брали участь кваліфіковані бодібілдерки номінації фітнес-модель «Харківської федерації бодібілдингу та фітнесу». Під час експерименту було залучено 20 спортсменок, які займаються бодібілдінгом у номінації «фітнес-модель». Серед них 4 учасниці мали звання кандидатів у майстри спорту, а 16 – перший спортивний розряд. Вік учасниць становив 20–22 роки, середня маса тіла варіювалася в межах 52,0±2,2 – 57,0±2,4 кг. Для проведення дослідження спортсменок було розподілено на дві групи відповідно до спортивної кваліфікації: контрольну та експериментальну. Представниці контрольної групи тренувалися чотири рази на тиждень, тоді як учасниці експериментальної групи виконували тренування три рази на тиждень. Особливістю тренувального процесу спортсменок у перехідному періоді є низький відсоток використання невеликих обтяжень. У відновному мезоциклі експериментальна група (ЕГ) використовувала обтяження в межах 30–40%, тоді як у контрольній групі (КГ) цей показник становив 60–70%, що вказує на суттєву різницю у підходах. У відновно-підтримуючому мезоциклі обтяження в ЕГ складали 50–60%, а в КГ – 70–80%. Розроблена методика тренувального процесу забезпечувала досягнення необхідного рівня спортивної статури, сприяючи збільшенню якісної м’язової маси без надмірного впливу на адаптаційно-компенсаторні механізми. Зазначений підхід також сприяв зменшенню кількості підшкірної води, що підтверджено статистично достовірними результатами. У перехідному періоді відновного етапу було зафіксовано приріст маси тіла у КГ на 6,59 кг, тоді як у ЕГ цей показник становив 3,66 кг (t=2,59; р<0,05). Крім того, виявлено достовірні зміни в окружності стегна (t=2,41; р<0,05), окружності грудної клітки на вдиху та видиху (t=2,53 і t=3,08 відповідно; р<0,05). Особливо значущі зміни були зафіксовані у показниках окружності талії: у КГ приріст становив 5,28 см, тоді як у ЕГ – лише 2,25 см (t=3,65; р<0,01).

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ-ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ У ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ

2025-03-19T11:24:10+02:00

У статті охарактеризовано основні напрямки супроводу, проаналізовано різні наукові підходи до розуміння соціально-педагогічного супроводу, визначено поняття «соціально-педагогічний супровід», розкрито особливості соціально-педагогічного супроводу дітей та молоді-переселенців у новій територіальній громаді. Мета роботи – проведення огляду наукових досліджень та аналізу здійснення соціально-педагогічного супроводу дітей та молоді-переселенців у територіальних громадах в сучасних реаліях. Проаналізовано соціально-педагогічний супровід як циклічний процес, описано основні його етапи, представлено основні методи соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю-переселенцями, зокрема, соціально- педагогічна допомога, підтримка, профілактика; вибір програми і плану дій; обговорення альтернативних шляхів вирішення проблеми, тощо. Висвітлено різні види соціальних послуг щодо роботи з дітьми та молоддю-переселенцями для відновлення їхнього фізичного та психологічного благополуччя та інтеграції в суспільство. Розглянуто роль фахівців соціальної сфери: соціальних працівників, соціальних педагогів, які займаються допомогою переселенцям у забезпеченні їх адаптації та розвитку у новому середовищі територіальної громади. Досліджено сучасні програми підтримки психічного здоров’я населення, зокрема, Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?» та інші. Методологія дослідження ґрунтується на наукових та науково-практичних підходах, а також методах дослідження, зокрема: систематизація та узагальнення інформації щодо актуальних методів соціально-педагогічної роботи під час соціально-педагогічного супроводу дітей та молоді-переселенців у територіальних громадах. Наукова новизна полягає в дослідженні процесу соціально-педагогічного супроводу дітей та молоді-переселенців у територіальних громадах. Висновки. Визначено, що мета соціально-педагогічного супроводу дітей та молоді-переселенців полягає у створенні умов для успішної адаптації, інтеграції у групи ровесників та інші нові соціальні середовища, зокрема у територіальні громади.

ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОГРАМИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВАТЕРПОЛІСТІВ З УРАХУВАННЯМ ІГРОВИХ АМПЛУА

2025-03-19T11:27:23+02:00

У статті розглянуто проблему вдосконалення техніко-тактичної підготовки ватерполістів з урахуванням їхніх ігрових амплуа. В сучасних умовах розвитку водного поло досягнення високих спортивних результатів потребує врахування психофізіологічних характеристик спортсменів для оптимізації тренувального процесу. Автори обґрунтовують необхідність диференційованого підходу до підготовки гравців різних амплуа, що базується на аналізі їхніх індивідуальних особливостей та вимог змагальної діяльності. У межах дослідження була розроблена авторська експериментальна програма диференціації техніко-тактичної підготовки ватерполістів, спрямована на вдосконалення плавальної, технічної та тактичної підготовки спортсменів. Запропонована програма передбачає адаптацію тренувальних навантажень відповідно до ігрового амплуа спортсменів, що дозволяє підвищити ефективність виконання специфічних ігрових дій. Для оцінки результативності програми було проведено педагогічний експеримент із залученням контрольної та експериментальних груп спортсменів. Результати дослідження свідчать про позитивний вплив запропонованої програми на рівень техніко-тактичної підготовленості ватерполістів. Встановлено, що диференційований підхід сприяє зростанню спортивної майстерності гравців, покращенню їхньої плавальної підготовки та техніко-тактичної підготовки. Використання диференційованих тренувальних завдань дозволяє оптимізувати процес формування ігрових амплуа та підвищити результативність командної гри. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення підготовки спортсменів у водному поло та інших командних ігрових видах спорту, де важливо враховувати ігрові амплуа та індивідуальні особливості спортсменів.

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ІНФОМЕДІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-03-19T10:12:34+02:00

У статті визначено, що майбутні фахівці мають оволодіти вміннями пошуку, критичного осмислення, аналізу інформаційних ресурсів та їх ефективного використання в професійній діяльності, а також навичками роботи із сучасними медіа. Тому проблема формування інфомедійної грамотності здобувачів вищої освіти є надзвичайно актуальною. Як установлено, науковці висловлюють різні точки зору щодо структури та змісту інфомедійної грамотності. З зв’язку з цим вивчення вищевказаної проблеми передбачає уточнення авторської позиції з окресленого питання. Мета статті – на основі аналізу наукової літератури визначити авторську точку зору щодо структури та змісту інфомедійної грамотності здобувачів вищої освіти. Відповідно до концепції ЮНЕСКО, інфомедійна грамотність об'єднує три взаємопов'язані блоки компетентностей: інформаційну грамотність, медіаграмотність та цифрову (технологічну) грамотність. В одному з джерел визначено такі компоненти інфомедійної грамотності особистості: уміння критичного мислення; здатність працювати з токсичним контентом; уміння ідентифікувати людиною власні стереотипи; уміння грамотно працювати з візуальними джерелами та здійснювати візуалізацію; здатність пошуку та перевірку інформації. На основі врахування точок зору різних науковців визначено, що інфомедійна грамотність здобувачів освіти включає такі структурні компоненти: когнітивний (наявність знань про інформацію й медіа, способи навчальної та професійної роботи з ними); емоційно-ціннісний (сприйняття інформації й, зокрема, медіаресурсів як особистісної цінності, наявність відповідних мотивів і потреби у вдосконаленні інфомедійних знань та вмінь); операційно-діяльнісний (сформованість умінь, необхідних для здійснення пошуку, аналізу, інтерпретування інформації з різних джерел, зокрема медіаресурсів, створення і поширення нової інформації, у тому числі медіаконтенту).

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ STEM-ОСВІТИ В ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНЕ ІНФОРМАЦІЙНО-ДИДАКТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

2025-03-19T10:15:20+02:00

Стаття присвячена дослідженню імплементації STEM технологій у трансдисциплінарне інформаційно-дидактичне середовище (ТІДС) як ключового напряму модернізації сучасної освіти. Розкрито методику навчання фізико-математичних та інженерно-технічних дисциплін, що базується на принципах STEM. Вона спрямована на інтеграцію міждисциплінарних знань, розвиток критичного мислення, творчості та інженерних навичок у здобувачів освіти, відповідаючи вимогам сучасної науки, техніки та інноваційного виробництва. У роботі висвітлено категорії сучасних цифрових сервісів, актуальних для впровадження STEM технологій у ТІДС. Зокрема, акцент зроблено на інструментах моделювання фізичних явищ, симуляції інженерних процесів, платформ для візуалізації даних, а також на системах дистанційного навчання та платформах для навчання, що забезпечують інтерактивну взаємодію. Обґрунтовано роль цих сервісів у забезпеченні індивідуалізації навчання та адаптивності до освітніх потреб суб’єктів навчання на засадах STEM. Особливу увагу приділено основним компонентам онтологічних систем, що впроваджуються у ТІДС на основі STEM. Визначено їхню функціональну структуру, яка включає засоби для семантичного аналізу даних, автоматизації освітнього процесу та інтеграції з іншими інформаційними системами. Досліджено технологічні умови, необхідні для ефективного функціонування такого середовища, зокрема адаптивність, інтерактивність, масштабованість та інтероперабельність. Запропоновано класифікацію STEM технологій за освітніми контекстами, що враховує їхню роль у формуванні міждисциплінарних компетентностей. Крім того, розроблено структуру когнітивних сервісів, побудованих на засадах трансдисциплінарних онтологій. Ці сервіси забезпечують персоналізацію навчання, підтримують рефлексивний аналіз знань здобувачів освіти і сприяють розвитку ключових компетенцій XXI століття, таких як здатність до інновацій, комунікація та співпраця. Результати дослідження демонструють, що впровадження STEM технологій у ТІДС сприяє підвищенню якості освіти, інтеграції інноваційних підходів в освітній процес та підготовці висококваліфікованих фахівців з фізико-математичних та інженерно-технічних галузей. Отримані результати можуть бути використані для розробки нових освітніх програм і методик, спрямованих на інтеграцію STEM у навчання.

ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ: МЕТОДИ ТА ПРАКТИКИ ОНЛАЙН-РОБОТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

2025-03-19T10:20:35+02:00

Сучасне суспільство переживає стрімкі зміни стосовно освіти, а саме: виклики, спричинені пандемією COVID-19 та війною в Україні, спонукали до впровадження технологій у навчальний процес. Онлайн-освіта стала відповіддю на ці виклики, поєднуючи традиційні методи навчання з цифровими інструментами. Змінюючи структуру освітнього процесу і посилюючи взаємодію між студентами та викладачами, інноваційні підходи, базовані на комунікативному навчанні, допомагають підвищити зацікавленість студентів та мотивувати їх до активної участі. Онлайн та самостійна робота студентів, яка включає індивідуальну та колективну діяльність, є невід'ємною складовою сучасної освіти. Cаме завдяки платформам Coursera, Mix, Kahoot, Padlet, Pinterest студенти отримують доступ до інтерактивних матеріалів, виконують завдання у зручний час. Зокрема, платформа Mix SumDU, розроблена Сумським державним університетом, надає навчальні матеріали, інтерактивні курси і тести. У статті розглядаються моделі онлайн-освіти: синхронне навчання (вебінари, відеоконференції), асинхронне навчання (доступ до матеріалів у будь-який час), мікронавчання (короткі модулі), перевернуте навчання (самостійне вивчення теорії перед заняттями) та масові відкриті онлайн-курси (MOOC). Платформи Mix SumDU, Kahoot і Padlet сприяють розвитку самостійності, мотивації та вмінню керувати часом. Опитування на базі СумДУ показали позитивне сприйняття онлайн-навчання: 99% підтримують його інтеграцію. Проте є виклики, пов'язані з авторським правом на аудіо– та відеоматеріали, забезпеченням доступу до якісних ресурсів і підвищенням самодисципліни студентів. Досвід СумДУ у впровадженні платформ Mix підтверджує ефективність електронних ресурсів для підвищення результативності навчання. Інформатизація освіти формує ключові навички, необхідні у сучасному суспільстві.

НОВІТНІ ПІДХОДИ ТА ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

2025-03-19T10:23:50+02:00

Стаття присвячена вивченню сучасних підходів до формування професійної ідентичності вчителів початкових класів, що є критично важливим аспектом у контексті сучасної освітньої системи. Професійна ідентичність розглядається як ключова складова педагогічної діяльності, яка визначає не лише особистісні характеристики вчителя, але й його здатність ефективно впливати на навчальний процес та розвиток учнів. У статті детально аналізується, як професійна ідентичність формується під впливом різних факторів, включаючи освітні програми, соціальне оточення та особистісні цінності майбутніх педагогів. Одним з центральних аспектів статті є розгляд впливу інноваційних педагогічних технологій на формування професійних якостей вчителя. Сучасні технології, такі як інтерактивні навчальні платформи, віртуальна та доповнена реальність, а також адаптивні системи навчання, відкривають нові можливості для підвищення якості освіти. Вони вимагають від вчителя не лише володіння технічними навичками, але й здатності креативно підходити до викладання, адаптуючись до різних навчальних ситуацій та потреб учнів. У статті підкреслюється, що креативність та адаптивність стають невід'ємними складовими професійної ідентичності вчителя, оскільки вони дозволяють ефективно реагувати на швидкі зміни в освітній сфері. Отже, стаття акцентує увагу на необхідності інтеграції традиційних і новітніх підходів у навчальний процес. Традиційні методи, такі як лекції, семінари та практичні заняття, залишаються важливими, але їх ефективність може бути значно підвищена за рахунок використання інноваційних технологій, а також можуть доповнювати класичні форми навчання, забезпечуючи учням можливість отримати практичний досвід у безпечному та контрольованому середовищі. Така інтеграція сприяє підвищенню загальної ефективності навчального процесу, роблячи його більш цікавим та мотивуючим для учнів. У статті також розглядаються питання професійного розвитку вчителів, зокрема, важливість безперервного навчання та підвищення кваліфікації. Сучасний вчитель повинен бути готовий до постійних змін, що відбуваються в освітній сфері, і вміти швидко адаптуватися до нових умов. Для цього необхідні як регулярні тренінги та семінари, так і можливість обміну досвідом з колегами. У статті пропонується створення спеціалізованих платформ для професійного розвитку вчителів, які б забезпечували доступ до актуальної інформації, онлайн-курсів та професійних спільнот. Ключові слова, такі як професійна ідентичність, педагогічні технології, інновації та професійний розвиток, виступають орієнтирами для розуміння основних напрямків дослідження, представленого в статті. Вони підкреслюють важливість комплексного підходу до формування професійної ідентичності вчителів, який враховує як традиційні, так і новітні аспекти педагогічної діяльності. У результаті, стаття пропонує цілісну картину сучасних підходів до підготовки висококваліфікованих педагогічних кадрів, здатних ефективно працювати в умовах швидко змінного освітнього середовища.

МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ЗАНЯТТЯХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНСТРУМЕНТ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-03-19T10:26:35+02:00

У статті розглядається роль мультимедійних технологій у стимулюванні активного навчання серед студентів, які вивчають англійську мову у закладах фахової передвищої освіти. Дослідження охоплює впровадження різних цифрових інструментів та ресурсів, визначає конкретні типи мультимедійних матеріалів, які є найбільш ефективними для стимулювання активного навчання, а також аналізує, як ці технології можуть підвищити мотивацію студентів, їхню участь у навчанні та вдосконалити рівень володіння мовою. Інтеграція цифрових інструментів та ресурсів значно підвищує мотивацію студентів, їхню активність у навчальному процесі та загальні результати навчання. Використання мультимедійних матеріалів сприяє розвитку критичного мислення. Це пов'язано з тим, що студентам доводиться аналізувати інформацію, робити висновки та формулювати власну думку на основі побаченого та почутого матеріалу. Мультимедійні технології надають доступ до багатьох навчальних ресурсів, які можуть бути відсутніми в традиційних підручниках, що дозволяє студентам вивчати мову, використовуючи різноманітні джерела. Мультимедійні матеріали дозволяють економити час на поясненні граматичних правил та лексики, оскільки студенти можуть отримувати цю інформацію в більш інтерактивній формі. Отримані дані дозволяють рекомендувати ширше впровадження мультимедійних технологій у навчальний процес з англійської мови у закладах фахової передвищої освіти. На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що мультимедійні технології є незамінним помічником сучасного викладача англійської мови.

НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОГНІТИВНИХ СЕРВІСІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СУБ’ЄКТІВ НАВЧАННЯ: АСПЕКТ STEM-ОСВІТИ

2025-03-19T10:32:42+02:00

У статті в результаті дослідження проведено аналіз поняття інтелектуального потенціалу в контексті STEM-освіти. Основний вектор дослідження спрямований на формалізацію етапів побудови, структурування та представлення джерел наукової інформації доменів у цифрових освітніх системах та створення для них когнітивних цифрових платформ, що відображатимуть елементи STEM-освіти. На основі аналізу сучасних підходів до оцінювання інтелектуального потенціалу визначено ключові концепти, що забезпечують формування нових методологічних основ для індивідуалізації навчання в закладах освіти різного рівня та профілю на засадах STEM. Окреслено особливості онтологічної інженерії, як складової розробки когнітивних платформ, що забезпечуватиме створення формалізованих моделей знань, які можна структурувати, інтегрувати та ефективно використовувати різнорідні освітні ресурси у процесі вивчення STEM-дисциплін. Особливу увагу приділено розробці онтології множинного інтелекту як інструменту для оцінювання та розвитку інтелектуальних досягнень суб'єктів навчання. Дана онтологія враховує різноманіття когнітивних здібностей, таких як логіко-математичний, лінгвістичний, просторовий, музичний, тілесно-кінестетичний, міжособистісний та внутрішньоособистісний інтелект. Запропонована онтологія забезпечує структуровану основу для аналізу інтелектуального потенціалу здобувачів освіти та дозволяє глибше зрозуміти індивідуальні освітні потреби. Окреслені підходи в дослідженні спрямовані на модернізацію системи наукової освіти через впровадження адаптивних когнітивних сервісів, що є викликом сучасного суспільства. Розглянуто використання новітніх освітніх ресурсів, зокрема Semantic Web, Big Data та Data Mining, для підвищення ефективності освітнього процесу в заклад освіти різного рівня та профілю. Описано концепцію комп'ютерної онтології як прикладу когнітивного цифрового сервісу, здатного інтегрувати множинні освітні ресурси й забезпечити ефективну взаємодію учасників освітнього процесу. Розроблена онтологія «Поліедр» демонструє практичну реалізацію принципів множинного інтелекту, сприяючи розвитку в здобувачв вищої освіти критичного мислення та креативності. Отримані результати сприяють формуванню науково-технологічних засад створення когнітивних сервісів для STEM-освіти, як фундаментального чинника для ефективного вивчення дисциплін фізико-математичного та інженерно-технічного напряму.

ТЕХНОЛОГІЇ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

2025-03-19T10:39:16+02:00

У статті висвітлено поняття технології у педагогічному процесі, систематизовано види технологій, які застосовуються в освітній практиці, розглянуто причини появи та етапи розвитку нових технологій. На основі застосування загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація) та конкретно-наукових (порівняльно-зіставний аналіз) методів дослідження доведено суттєвий вплив технологій на вдосконалення процесу навчання, а також здатність технологій розвиватися, підлаштовуючись під актуальні потреби освітнього процесу. Проблема технологізації педагогічного процесу розглядалася такими науковцями, як О. Янкович, І. Дичківська, І. Прокопенко, П. Лузан, Ю. Руднік, Н. Сорокіна, В. Белан та ін. На основі узагальнення наукових думок провідних дослідників технологій в освітньому процесі було визначено зміст понять «освітня технологія», «педагогічна технологія», «технологія навчання», «інформаційна технологія», а також відмінності у сфері призначення кожної з них, охарактеризовано основні риси, притаманні будь-якій науково обґрунтованій технології. Крім того, було встановлено, які саме технології використовуються в закладах освіти найчастіше. Варто зазначити, що важливими складовими структури педагогічної технології є концептуальна частина, змістова частина, процесуальна частина, програмно-методичне забезпечення та професійний компонент. Встановлено, що першим і одним з найвизначніших етапів процесу створення нової педагогічної технології є визначення її мети, а також зазначено, з яких пунктів повинен складатися цільовий компонент педагогічної технології. Важливим є твердження, що нові технології спрямовані на перетворення учня з об’єкта навчальної діяльності на суб’єкта, який відіграє значну роль у творенні навчального процесу. Сфокусовано увагу на визначальній ролі інформаційних технологій, технологій дистанційного навчання, мультимедійних технологіях, проєктних технологій в реаліях сучасного життя, оскільки вони спонукають до творчого пошуку інформації, розвивають вміння самостійно здобувати необхідні знання, сприяють розвитку критичного мислення учнів, почуття відповідальності та впевненості у власних силах.

МІЖНАРОДНІ ПЕРСПЕКТИВИ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

2025-03-19T10:41:54+02:00

Незважаючи на зростання уваги до позашкільної освіти, у даний час у зарубіжних дослідженнях і практиках відсутні її загальновживані визначення і теоретичні рамки. У статті зроблено спробу визначення загальних характеристик та особливостей позашкільної діяльності. Пріоритетне завдання позашкільної освіти у зарубіжних країнах полягає в тому, що вся організація діяльності ґрунтується на запитах сім’ї, потребах та інтересах дітей і молоді. Окреслено та описано головні тенденції розвитку позашкільної освіти. У статті представлено накопичений досвід зарубіжних країн в контексті організації діяльності закладів позашкільної освіти, структури закладів, організацію активності дітей та програми послуг, які надаються в системі позашкільної освіти. У статті представлено принципи та міжнародні нормативно-правові документами на яких ґрунтується діяльність загальноєвропейської спілки закладів та організацій вільного часу дітей і молоді (EAICY), яка була створена у жовтні 1991 року, асоційованим членом якої стала й Україна. У статі виявлені характеристики щодо організації, змісту та характеру взаємодії з учнями, сім’ями та громадськими організаціям, які дають змогу розмежувати позашкільну освіту від, наприклад, освітнього дозвілля та тьюторства. Виявлені спільні характеристики, що дозволяють реконструювати визначення поняття позашкільної освіти, яка є структурованою, добровільною діяльністю дітей спрямована на розвиток особистісних і соціальних навичок, за своїм змістом виходить за межі шкільної програми. У дослідження аргументовано, що за десятиліття розвитку зарубіжної наукової думки відбулося формування теоретичних підходів, щодо визначення позашкільної освіти, незважаючи на те, що за назвами вони різні, проте за змістовою сутністю одинакові.

ДИЗАЙН ВІЗУАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ЗАСІБ ТВОРЧОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

2025-03-19T11:33:59+02:00

У статті визначено поняття «творча самореалізація майбутніх дизайнерів візуальної комунікації» як особистісна якість, котра містить життєтворчість і прагнення створювати новий формат візуальної комунікації, знання й уміння дизайну та основ мистецтва, оцінювальний контент на фоні рефлексії та самоаналізу. Запропоновано творчу самореалізацію дизайнера візуальної комунікації розглядати з позиції акмеологічного підходу, оскільки предметом акмеології є процеси самореалізації та саморозвитку людини впродовж життя. Метою статті є обґрунтування дизайну візуальної комунікації як засобу творчої самореалізації майбутніх фахівців. Доведено, що дизайн візуальної комунікації позитивно впливає на розкриття й реалізацію ресурсних можливостей дизайнера, створення ним оригінальних ідентичностей, продуктів або естетичних рішень. Показано, що дизайн візуальної комунікації впливає на ментальне здоров’я людини, упередження й усунення конфліктних ситуацій. Під впливом таких викликів посилюється творча самореалізація дизайнерів візуальної комунікації, бо від них очікуються нові безпечні способи донесення повідомлення з дотриманням професійної етики. На прикладі роботи сучасних музеїв показана роль дизайну візуальної комунікації для емоційного сприйняття інформації, ознайомлення з експонатами, вивчення історії країни, подій, явищ реальності. Музейна справа захоплює і розширює межі творчої самореалізації дизайнерів візуальної комунікації. Зазначено про те, що в підготовці майбутніх дизайнерів візуальної комунікації доцільно поєднувати національну традиційну культуру з інноваціями у виробничій сфері дизайну. Такий підхід посилює національну ідентичність молоді. Майбутнім дизайнерам візуальної комунікації запропоновано вебінар «Творча самореалізація дизайнера: шлях до успіху та самовираження» у межах спеціальності «Дизайн», освітніх програм «Графічний дизайн», «Дизайн».

ІННОВАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ СТВОРЕННЯ АВТЕНТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА У ВИВЧЕННІ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

2025-03-19T12:07:44+02:00

У статті розглядається автентичне навчання як сучасний педагогічний підхід, орієнтований на розвиток професійних компетентностей студентів шляхом залучення їх до виконання складних, реалістичних завдань, що максимально наближені до реальних умов роботи. Особливу увагу приділено концепції автентичного освітнього середовища, яке забезпечує підтримку когнітивного реалізму, стимулює активне пізнання, критичне мислення та творчий підхід до розв’язання проблеми. Автентичне освітнє середовище визначено як простір, де студенти залучені до реалістичних і значущих завдань, які можуть їх занурити в реальні професійні ситуації, співпрацювати, досліджувати та створювати інноваційні рішення. Особливу увагу приділено відмінностям між автентичним навчанням та іншими формами навчання, які прагнуть досягти максимальної фізичної подібності до реальних умов. Визначено, що когнітивний реалізм є більшим місцем для ефективності навчання, ніж фізична вірогідність, особливо для студентів на початкових етапах навчання. Акцент зроблено на тому, що автентичні завдання дозволяють учням не лише засвоїти академічні знання, але й застосувати їх у реальних ситуаціях, формуючи готовність до вирішення складних проблем сучасного світу. Ці завдання відкриті до різних інтерпретацій, міждисциплінарні за природою, вимагають тривалого залучення студентів та розвитку навичок командної роботи. Автентичність завдань сприяє також створенню умов для інтеграції технологій, медіа та інших ресурсів, а також дозволяє учням отримувати зворотний зв’язок та оцінювати власний прогрес. Таким чином, стаття підкреслює важливість впровадження автентичних завдань у навчальний процес для забезпечення його відповідності сучасним освітнім потребам та стандартам.

АКМЕОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ

2025-03-19T12:23:37+02:00

Стаття досліджує використання акмеологічних технологій у навчанні англійської мови як потужного інструменту для розвитку навчальної мотивації учнів. Акцентовано на максимальному розвитку особистості при залученні акмеологічних технологій в освіті, що є основною метою педагогічної діяльності. Розглянуто вплив акмеологічних технологій на створення умов для розкриття потенціалу кожного учня, зокрема через інтеграцію інноваційних педагогічних підходів, здатних стимулювати навчальний процес. Визнано, що акмеологічні технології сприяють формуванню в учнів позитивного ставлення до навчання, адже створюють сприятливе емоційне середовище, де учні відчувають себе комфортно. Враховуючи високий темп змін у сучасному світі, установлено важливість відповідності педагогічних методів викликам часу й сприяння розвитку не тільки когнітивних навичок, а й емоційних та соціальних компетенцій учнів. Окреслено причини, чому саме ігрові та тренінгові технології, метод проєктів і особистісно зорієнтоване навчання є ефективними акмеологічними підходами в освіті. Простежено гармонію поєднання інноваційних педагогічних підходів з акмеологічними принципами, такими як розвиток особистості, стимулювання когнітивної та емоційної активності, а також сприяння самореалізації учнів. Виокремлено ігрові технології та тренінги, що розвивають креативне мислення і комунікативні навички, а метод проєктів дає можливість учням самостійно працювати над завданнями, що сприяє розвитку критичного мислення та навичок командної роботи. Встановлено, що особистісно зорієнтоване навчання є одним із ключових аспектів акмеологічних технологій, яке спрямоване на розвиток кожного учня з урахуванням його індивідуальних особливостей. Розглянуто, як цей підхід дозволяє врахувати рівень підготовки учнів, їхні інтереси, здібності, схильності та потреби. Опрацьовано приклади практичного застосування акмеологічних технологій, зокрема таких, як лексичні ігри та проєкти, тренінгові заняття та інтерактивні онлайн-платформи. Акцентовано, що впровадження застосунків Quizlet, Kahoot або Padlet, дозволяє урізноманітнити навчальний процес, роблячи його динамічним і цікавим для учнів. Підкреслено, що ефективність використання акмеологічних технологій значною мірою залежить від професійної підтримки вчителя. Учитель виступає не лише джерелом знань, а й наставником, який надихає учнів, допомагає їм долати труднощі й досягати успіху. Окреслено, що створення відкритого та підтримуючого навчального простору є невід'ємною складовою акмеологічного підходу. Такий простір дозволяє учням відчувати себе комфортно, брати активну участь у навчанні, виражати власні думки й демонструвати прогрес. Визначено, як акмеологічні технології сприяють формуванню позитивного ставлення до навчання, що в свою чергу стимулює мотивацію та забезпечує глибше засвоєння матеріалу.

ОНЛАЙН РЕСУРСИ ПРИ НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ НАСКРІЗНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ В НУШ

2025-03-19T12:28:52+02:00

У статті розглядається роль онлайн ресурсів у навчанні англійської мови в контексті реалізації реформи «Нова українська школа» (НУШ). Особлива увага приділяється впливу цифрових технологій на формування наскрізних компетентностей учнів, зокрема комунікативної, інформаційної, соціальної та компетентності саморозвитку. З розвитком інформаційних технологій навчання стало більш доступним та інтерактивним, що відкриває нові можливості для ефективного засвоєння мовних навичок. Онлайн ресурси значно покращують мотивацію учнів до навчання, адже вони пропонують інтерактивні завдання, гейміфікацію та можливість індивідуалізації процесу навчання, що є важливими принципами НУШ. Використання онлайн ресурсів для навчання англійської мови є важливою складовою нової освітньої моделі. Онлайн платформи та додатки, такі як Duolingo, British Council LearnEnglish Kids, Kahoot, Quizlet, створюють можливості для самостійної роботи учнів, розвитку навичок критичного мислення, комунікації та співпраці, а також допомагають сформувати позитивну мотивацію до навчання. Вони є чудовим інструментом для розвитку не лише мовних навичок, а й цифрової компетентності учнів, що є одним із основних завдань НУШ.Онлайн ресурси забезпечують доступ до автентичних матеріалів, що дозволяє учням занурюватися в реальні мовні ситуації та сприяє формуванню не лише мовної, а й культурної компетентності. Завдяки використанню таких платформ як British Council LearnEnglish Kids, учні можуть працювати з різноманітними інтерактивними завданнями, що допомагають не лише покращити рівень знань з англійської мови, а й розвивають логічне мислення, творчість та здатність працювати в команді.Цифрові інструменти, що використовуються у навчанні, також сприяють розвитку самостійної роботи учнів. Платформи, як-от Quizlet, дозволяють створювати флеш-картки, що допомагають учням ефективно запам’ятовувати нові слова та вирази, а також регулярно повторювати вивчений матеріал. Завдяки цьому, учні можуть зосередитися на найбільш проблемних для себе аспектах мови, що сприяє більш глибокому та ефективному засвоєнню матеріалу.Таким чином, онлайн ресурси є важливим інструментом у реалізації принципів Нової української школи, адже вони відкривають нові горизонти для навчання, що відповідають вимогам сучасної освіти і готують учнів до активного та успішного життя в інформаційному суспільстві.

АНАЛІЗ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ДЕПРИВАЦІЄЮ СЛУХУ

2025-03-19T12:33:10+02:00

На сьогодні сучасна спеціальна освіта орієнтована на збереження систем і функцій, які виконують компенсаторно-розвиваючі навантаження і зумовлюють його інтеграцію в суспільство. Вивчення особливостей фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку з порушеннями слуху дасть можливість використовувати їх результати при побудові оздоровчо-корекційних програм для означеного контингенту. Мета роботи – вивчити і проаналізувати фізичний розвиток дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху та порівняти його з однолітками, які не мають порушень слуху. Методи дослідження. Для реалізації поставленої мети ми застосовували такі методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури, порівняння, систематизація. Фізичний розвиток дітей молодшого шкільного віку має свої особливості, які залежать від багатьох факторів, включаючи стан здоров'я, рівень фізичної активності та наявність сенсорних порушень, таких як депривація слуху. Існують певні відмінності між фізичним розвитком дітей з депривацією слуху та їх однолітків. У дітей з депривацією слуху можуть виникати труднощі з розвитком моторних навичок через обмежену здатність до наслідування рухів та інструкцій, які часто передаються вербально. Відсутність слуху може впливати на розвиток балансу та координації, оскільки слухова система відіграє важливу роль у підтримці рівноваги, обмежена соціальна взаємодія через труднощі в комунікації може знижувати рівень фізичної активності, оскільки ці діти можуть уникати групових ігор та спортивних заходів. Існують також відмінності в антропометричних показниках та діяльності функціональних систем організму дітей молодшого шкільного віку з депривацією слуху. Висновок. Різниця у показниках функціональних систем між звичайними дітьми та дітьми з депривацією слуху може бути зумовлена різними факторами, включаючи обмежену фізичну активність, підвищену тривожність та супутні захворювання. Важливо забезпечити індивідуальний підхід до фізичного виховання та медичного нагляду для дітей з депривацією слуху, щоб сприяти їхньому гармонійному розвитку та інтеграції в суспільство.

ІНСТРУМЕНТИ РОЗВИТКУ ЯКІСНОГО ПРОФЕСІЙНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ

2025-03-19T11:36:49+02:00

Наукове дослідження спрямоване на привернення уваги до формування якісної взаємодії викладача та студентської молоді в умовах, які переживає українське суспільство в час війни. Для збереження ментального здоров’я й покращення ефективності взаємодії автори пропонують звертати увагу на окремі інструменти. Перший – формування середовища довіри. Довіра завжди говорить про близькість, а тому вона є базовою у спілкуванні. Найкращою рекомендацією для формування атмосфери довіри є відкритість у розмові. Важливо, щоб педагог сам міг бути контактним у спілкуванні, умів слухати, розповідав про себе. Допомогти у цьому може й використання сторітелінгу. Другий інструмент – спільна діяльність. Саме така форма діяльності полегшує особистості її потребу проявитися, висловитися й відчути підтримку інших, відчути «плече». З психологічного боку, командна робота створює ефект групової терапії, коли людина бере підтримку від іншого учасника й дає її відповідно так само безумовно. Уміння працювати в команді сьогодні дуже підвищує конкурентоздатність молоді, оскільки більшість корпоративних завдань зорієнтовані на командну роботу. Третій інструмент. Розвиток емпатії. Бути емпатійним означає співпереживати, співчувати іншій людині, уміти розділяти те, що переживає вона. Одна надзвичайно важливо бути поруч, але не ототожнювати свої емоції з емоціями людини, оскільки тоді ми не можемо бути для неї в цей момент підтримкою, опорою. Четвертий інструмент. Пошук власних опор. Ми можемо запропонувати молоді віднайти свої опори. Найближчою стійкою опорою можуть бути люди, які є поруч. Для цього потрібно формувати близькість, відкриватися, ділитися переживаннями, просити про підтримку і давати її взаємно. Опорою може бути також техніка зі створення власної самопрезентації. П’ятий інструмент. Допомога іншим. Волонтерство допомагає нам здійснити дію для того, щоб проявити свою вдячність, підтримку своїй країні, захисникам і захисницям; бути причетним – це значить бути важливим. Дуже важливо усвідомлювати, що тривожність, яка виникає внаслідок невпевненості в сьогоденні й близькому майбутньому через війну в Україні, можна частково зменшувати, залучаючи до волонтерської діяльності. Це дає відчуття, що я не спостерігаю, я дію, а результат приносить силу й віру. Використання таких інструментів у практиці спілкування викладача зі студентською молоддю сприятиме створенню атмосфери довіри, близькості, відчуття підтримки, зміцненню особистості через віднайдення своїх опор; розвитку емоційного інтелекту й розуміння власних потреб; формуванню міцного кола підтримки в колективі, об’єднання особистостей на основі цінностей в рамках волонтерської роботи. Це розширює сприйняття себе як особистості майбутніми фахівцями, дає основи для розвитку сьогодні й закладення нових підвалин для формування молоді в майбутньому.

РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ PHD З ОСВІТНІХ НАУК: ДОСВІД ІНСТИТУЦІЙ-ПАРТНЕРІВ

2025-03-19T11:48:36+02:00

У статті узагальнено досвід Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка щодо розвитку професійної компетентності здобувачів PhD з освітніх наук в умовах війни. У межах дослідження використано теоретичні методи, зокрема аналіз нормативних документів, науково-педагогічних джерел, змісту освітньо-наукових програм партнерських інституцій, а також емпіричні методи, такі як спостереження за освітнім процесом. Висвітлено специфіку фахової педагогічної підготовки здобувачів, адаптування освітнього процесу до кризових умов: оновлення освітніх компонентів, урахування загальнонаціональних, європейських тенденцій у сфері освіти, регіонального контексту. У результаті дослідження підтверджено, що науково-педагогічні колективи інституцій-партнерів адаптували освітній процес до викликів війни, здійснюють перебіг навчання через упровадження дистанційного формату. Кожна з освітньо-наукових програм поєднує освітній та науковий складники, враховує інтегральну, загальні, фахові компетентності, програмні результати навчання відповідно до вимог Професійного стандарту викладача закладу вищої освіти, реалізовується в межах потреб забезпечення сталого розвитку і є унікальною за своїми науковими дослідженнями в межах України і регіону. З'ясовано за опитуваннями викладачів, здобувачів, спостереженням за освітнім процесом, що перебіг освітнього процесу дозволяє створити ефективне освітнє середовище для особистісного розвитку аспірантів, дає можливість здійснювати якісні дослідження з проблем загальної педагогіки, історії педагогіки чи порівняльної педагогіки на основі українського і зарубіжного досвіду педагогічної освіти і освіти дорослих, враховує регіональні потреби і особливості, використовує історичний досвід освітньої діяльності університетів. Зазначено, що інституції відповідно до угоди про співпрацю здійснюють партнерську взаємодію через організацію конференцій, вебінарів, спільних дослідницьких проєктів та оновлення освітніх програм відповідно до сучасних викликів, розроблення та апробацію тренінгових курсів для науково-педагогічних працівників, проведення викладацької практики. Комплексний підхід до розвитку професійної компетентності здобувачів PhD забезпечує готовність до дослідницько-інноваційної діяльності.

ЕФЕКТИВНІ ЗАСОБИ ОВОЛОДІННЯ НАУКОВОЮ КОМУНІКАЦІЄЮ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ

2025-03-19T11:54:28+02:00

У статті висвітлено шляхи здобуття знань та умінь у процесі вивчення магістрами основ наукової комунікації іноземною мовою. Авторами обґрунтовано сутність поняття «наукова комунікація» та визначено її основні види і компоненти. Охарактеризовано важливу роль наукової комунікації в оволодінні магістрами системними знаннями у різноманітних сферах людської діяльності, окреслено основні методи та підходи для формування основ наукової комунікації іноземною мовою та оволодіння науковим стилем. З метою вдосконалення методики викладання освітньої компоненти «Наукова комунікація іноземною мовою» та підготовки студентів до наукової діяльності проведено опитування серед магістрів немовних спеціальностей Волинського національного університету імені Лесі Українки. Магістрам було запропоновано висловити свою думку щодо ролі вивчення основ наукової комунікації іноземною мовою та перспектив використання сформованих знань та навичок у подальшій роботі. Застосування емпіричного методу анкетування, а саме відкритого, уможливило об'єктивність інформації завдяки опитуванню 56 здобувачів ступеня магістра. Елементи кількісного аналізу дали змогу підвести підсумки проведеного анкетування та отримати валідні результати й висновки. Переважна кількість магістрів наголосила на важливості оволодіння науковою терміносистемою іноземною мовою та нагальністю отриманих знань та вмінь у подальшій науково-дослідницькій та професійній діяльності. Респонденти окреслили найефективніші методи та підходи до формування основ наукової компетентності іноземною мовою. Серед найефективніших методів навчання магістри зазначили наукові дискусії, «круглі столи», представлення презентацій та тез доповідей на конференції. Урахування професійного спрямування під час вивчення освітньої компоненти «Наукова комунікація іноземною мовою» є суттєвою мотивацією для переважної більшості магістрантів.

РЕЗУЛЬТАТИ КОНСТАТУВАЛЬНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ДІАГНОСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТУ

2025-03-19T12:04:50+02:00

Виконання соціального замовлення на творчу особистість актуалізує проблему підготовки педагогічних кадрів, здатних до систематичного і своєчасного моніторингу професійного становлення майбутніх фахівців в умовах вищої освіти. У статті розглянуто стан підготовки майбутніх педагогів до діагностичної діяльності, їх готовності до діагностування як важливого ресурсу підвищення якості професійного зростання в умовах університетської освіти. У статті розкрито хід констатувального експерименту, який мав на меті виявлення, аналіз рівня сформованості готовності майбутніх педагогів до діагностичної діяльності, а також стан організації підготовки до діагностичної діяльності як важливого чинника формування творчої особистості в умовах навчального закладу. Виявлено стан підготовки студентів до практичного діагностування в умовах закладу вищої освіти; недооцінка ролі діагностичної діяльності в професійному становленні студентів, переважання низького та середнього рівня їх готовності до діагностичної діяльності, відсутність систематичної роботи з формування цього складного утворення в системі університетської освіти. Дані констатувального експерименту підтвердили, що проблема підготовки майбутніх педагогів до діагностичної діяльності все ще недооцінюється в змісті професійної підготовки майбутніх педагогів, що пояснює причини превалювання низького рівня підготовленості до діагностичної діяльності, який негативно впливає на професійне становлення майбутніх педагогів в системі університетської освіти. Систематична підготовка до практичного діагностування ефективності освітнього процесу в професійному зростанні майбутніх фахівців має бути важливою частиною змісту професійної підготовки майбутніх педагогів.

РОЗВИТОК ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В СУВЕРЕННІЙ УКРАЇНІ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА

2025-03-19T11:30:26+02:00

У статті окреслено результати наукового пошуку щодо висвітлення в сучасному науковому дискурсі проблеми розвитку післядипломної педагогічної освіти в Україні (1991-2024). За результатами студіювання виокремлено та проаналізовано три групи джерел: історіографічні, теоретичні, довідкові, що дало змогу з’ясувати генезу поняттєвого апарату та актуальні аспекти досліджень. Актуалізовано пошук нових підходів до досліджень у сув’язі з парадигмальними змінам в сфері освіти. Виявлено вплив суспільних запитів на дослідження різних питань підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у системі післядипломної освіти. Досліджено висвітлення в наукових джерелах особливостей оновлення змісту і форм післядипломної педагогічної освіти відповідно до суспільних запитів розбудови системи освіти суверенної України, обумовлених потребами ринку праці та забезпечення держави висококваліфікованими конкурентоспроможними фахівцями, здатними гарантувати сталий розвиток країни. Розглянуто й уточнено зміст основних понять, що характеризують післядипломну педагогічну освіту в Україні та визначають діяльність закладів, які забезпечують неперервність педагогічного процесу: «післядипломна освіта», «післядипломна педагогічна освіта», «професійний розвиток педагога», «підвищення кваліфікації». Наукове поле розширено знаннями про професійний розвиток, його провідні мотиви та показники, які відображають інтенцію педагога до самореалізації та невпинного розвитку у відповідності з новим Професійним стандартом «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024). Окреслено шляхи реалізації мети й завдань професійного розвитку педагогів з позицій особистісно орієнтованої парадигми освіти із залученням перспективних педагогічних ідей та освітніх практик. Історико-педагогічні студії особливостей розвитку післядипломної педагогічної освіти в Україні в окреслених хронологічних межах дають підстави виснувати відсутність у сучасному науковому полі цілісного дослідження з цієї наукової проблеми.