ОБРАЗ «ГНІЗДЕЧКА» ЯК ПРОСТІР АВТЕНТИЧНОСТІ У РОMAHI САМАР ЯЗБЕК «КАПЛИЦЯ ВІТРУ»
PDF

Ключові слова

архетип гнізда, Самар Язбек, символічний простір, сирійська література, топопоетика, травматична пам’ять, утопія nest archetype, Samar Yazbek, symbolic space, Syrian literature, topopoetics, traumatic memory, utopia

Як цитувати

РИБАЛКІН С. B. (2025). ОБРАЗ «ГНІЗДЕЧКА» ЯК ПРОСТІР АВТЕНТИЧНОСТІ У РОMAHI САМАР ЯЗБЕК «КАПЛИЦЯ ВІТРУ». АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (4), 58–67. вилучено із http://academstudies.volyn.ua/index.php/humanities/article/view/798

Анотація

У статті проаналізовано символічне значення образу «гніздечка» у романі сирійської письменниці Самар Язбек «Каплиця вітру» (2021) як простору автентичності, що протиставляється тоталітарному насильству та воєнній деструкції. Матеріалом дослідження слугує роман «Каплиця вітру», який репрезентує травматичний досвід сирійської революції та громадянської війни. Об’єктом дослідження є топопоетика роману Самар Язбек, предметом – семантика та функції образу «гніздечка» як архетипного простору в структурі художнього світу твору. Мета статті полягає у розкритті багатовимірності образу халабуди Алі на даху як утопічного локусу, що втілює опір тоталітарній системі, прагнення до свободи та збереження людської гідності в умовах екзистенційної кризи. Методологічну основу дослідження становлять топопоетичний підхід, архетипна критика, феміністична літературна теорія та елементи психоаналітичного методу. Топопоетичний аналіз дозволяє осмислити просторову організацію роману та символічне навантаження локусу «гніздечка». Архетипна критика допомагає виявити універсальні смисли образу гнізда як первинного притулку, місця народження та відродження. Феміністична оптика уможливлює інтерпретацію «гніздечка» як простору самовизначення та опору патріархальному насильству. Дослідження демонструє, що халабуда Алі функціонує в романі як багатозначний символ. По-перше, це утопічний простір, що протиставляється воєнній реальності Сирії – селище внизу поглинене хаосом, насильством та страхом, тоді як дах репрезентує вертикальну втечу, прагнення піднестися над деструкцією. По-друге, образ гнізда актуалізує архетипні смисли безпеки, материнської турботи та творчості – саме тут Алі малює, мріє, спостерігає за птахами, зберігає свою внутрішню свободу. Зв’язок із птахами символізує діалектику свободи й неволі, відображає травматичний досвід героя, котрий сам перебуває в «клітці» тоталітарного режиму. Гніздо на даху стає простором гармонії з природою, місцем споглядання неба, хмар, дерев, що зберігає зв’язок із космічним порядком всупереч антропогенній катастрофі війни. Результати дослідження показують, що образ «гніздечка» у романі Самар Язбек є ключовим для розуміння опозиції «вертикального» і «горизонтального» просторів, свободи й неволі, автентичності й насильства. Цей образ репрезентує не лише фізичний притулок, а й внутрішній психологічний простір, де зберігається людська гідність та можливість мрії. Стаття демонструє, як просторова організація роману відображає екзистенційний вибір героїв між капітуляцією перед насильством і збереженням внутрішньої свободи.

PDF

Посилання

Гундорова Т. Транзитна культура: Симптоми постколоніальної травми. Київ: Грані-Т, 2012.

Язбек С. Каплиця вітру: роман / Самар Язбек; пер. З араб. С. Рибалкіна. – Київ: Ніка-Центр, 2025. 136 с.

Bachelard G. The Poetics of Space. Beacon Press, 1958.

Bodkin M. Archetypal Patterns in Poetry: Psychological Studies of Imagination. Oxford University Press, 1934.

Caruth C. Unclaimed Experience: Trauma, Narrative, and History. Johns Hopkins University Press, 1996.

Cixous H. The Laugh of the Medusa. Signs, 1(4), 875–893, 1976.

Cooke M. Women Claim Islam: Creating Islamic Feminism through Literature. Routledge, 2001.

Cooke M. Nazira Zeineddine: A Pioneer of Islamic Feminism. Oneworld Publications, 2010.

Cresswell T. Towards Topopoetics. Space, Place and the Poem. Place, Space, and Hermeneutics. Springer International, 2017.

Freud S. The Uncanny. In The Standard Edition of the Complete Psychological Works of Sigmund Freud. Hogarth Press, 1966.

Frye N. Anatomy of Criticism: Four Essays. Princeton University Press, 2020.

Gilbert S., & Gubar, S. The Madwoman in the Attic: The Woman Writer and the Nineteenth-Century Literary Imagination. Yale University Press, 1979.

Jung C. The Archetypes and the Collective Unconscious. Princeton University Press, 1969.

Lacan J. The Seminar of Jacques Lacan, Book I: Freud’s Papers on Technique, 1953-1954 (J. Forrester, Trans.). W. W. Norton & Company, 1988.

Winnicott D. Transitional Objects and Transitional Phenomena. International Journal of Psycho-Analysis, 34, 89–97, 1953.

Yazbek S. Maqam al-Rih [Where the Wind Calls Home]. Milano: Al-Mutawassit, 2021.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.