Анотація
Стаття присвячена висвітленню психолінгвістичних механізмів емоційної саморегуляції у конфліктному дискурсі, що становить важливий аспект сучасних досліджень у галузях психолінгвістики, психології спілкування та когнітивної науки. У роботі здійснено аналіз наукових підходів до розуміння процесів регуляції емоцій у мовленнєвій діяльності, які активізуються в умовах підвищеного комунікативного напруження або конфлікту. На основі узагальнення сучасних теоретичних концепцій і міждисциплінарних досліджень розкрито взаємозв’язок між емоційною регуляцією, когнітивними процесами, мовленнєвими стратегіями та поведінковими реакціями комунікантів у ситуаціях соціальної взаємодії. Визначено, що емоційна саморегуляція виконує провідну адаптивну функцію, забезпечуючи конструктивний перебіг конфліктної взаємодії, зменшуючи інтенсивність негативних емоційних проявів і сприяючи збереженню продуктивного діалогу між учасниками спілкування. Наголошено, що саме здатність контролювати власні емоційні реакції, усвідомлювати причини їх виникнення та вибудовувати відповідну комунікативну стратегію є ключовим чинником ефективності міжособистісної взаємодії. Показано, що вибір мовних стратегій, стилістичних засобів і форм емоційної експресії безпосередньо залежить від рівня розвитку емоційного інтелекту, когнітивної гнучкості, емпатійності та вміння осмислювати власні переживання. Розкрито роль вербальних і невербальних маркерів (інтонації, темпу мовлення, міміки, жестів, пози) у процесі емоційної саморегуляції, оскільки саме через них відбувається як зовнішнє вираження, так і внутрішній контроль емоційного стану. Визначено значення психолінгвістичних чинників, які зумовлюють індивідуальні особливості мовленнєвої поведінки під час конфлікту. Запропоновано розглядати емоційну саморегуляцію як невід’ємний компонент мовленнєвої компетентності, що сприяє формуванню культури конструктивного спілкування та підвищенню якості міжособистісної взаємодії у конфліктних ситуаціях.
Посилання
Гаврилів, О. Вербальна агресія: між насильством і безсиллям. East European Journal of Psycholinguistics, 2017. Т. 4, № 2, C. 34–46. https://doi.org/10.29038/eejpl.2017.4.2.hav
Крисанова, Т., Вербицька, А. Принципи лінгвістичного конструювання емоцій у дискурсі. Лінгвістичні студії, 2018. 36, 55–60. https://doi.org/10.31558/1815-3070.2018.36.8
Кухар, Н. Проблема вербальної агресії в сучасному мовознавчому дискурсі. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Філологія (мовознавство). 2024. (39), 87–96. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2024-39-08
Шульжук, Н. Емоції у контексті проблемного поля когнітивно‑дискурcної мовознавчої парадигми та антропо‑орієнтованої лінводидактики. Наукові з аписки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія». 2023. 17(85), 316–320. https://doi.org/10.25264/2519-2558-2023-17(85)-316-320
Ferré P., Fraga I., Hinojosa J.A. The interplay between language and emotion: introduction to the special issue. Cogn. Emot. 2025. Aug 27:1–13. https://doi.org/10.1080/02699931.2025.2549966
Kovalchuk, L., & Litkovych, Y. Psycholinguistic aspects of representing aggression in wartime media discourse. East European Journal of Psycholinguistics. 2022. 9 (2), 67–81. https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.2.kov
Monin J.K., Schulz R., Lemay E.P. Jr., Cook T.B. Linguistic markers of emotion regulation and cardiovascular reactivity among older caregiving spouses. Psychol. Aging. 2012. 27(4):903–11. https://doi.org/10.1037/a0027418
Nook, E. C., Schleider, J. L., & Somerville, L. H. A Linguistic Signature of Psychological Distancing in Emotion Regulation. Journal of Experimental Psychology: General, 2017. 146(3), 337–346. https://doi.org/10.1037/xge0000263
Nook, E.C., Ahn, H.E., Schleider, J.L. et al. Emotion Regulation is Associated with Increases in Linguistic Measures of Both Psychological Distancing and Abstractness. Affec Sci. 2025. 6, 63–76. https://doi.org/10.1007/s42761-024-00269-7

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
