СПЕЦИФІКА КЛАСИЧНОГО ДЕТЕКТИВУ: СЕМАНТИЧНІ TA СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ

Анотація

У статті досліджено специфіку класичного детективу крізь призму семантичних і структурних особливостей наративу. Основна увага приділяється аналізу фабули, сюжету, нарації, фокалізації, частотності подій та часових характеристик оповіді, які визначають унікальні риси детективного жанру. Показано, що класичний детектив вирізняється ретроспективним викладом подій, відсутністю детектива на місці злочину, повторенням ключових подій (подій-кернелів) і сценічним виділенням найважливіших моментів. Особливу роль у структурі твору відіграє поєднання аналітичності головного героя та обмеженої, фіксованої перспективи наратора, що забезпечує як напруження сюжетної лінії, так і поступове розкриття інформації для читача. На прикладі новели Едгара По «Вбивство на вулиці Морг» показано, як у класичному детективі організоване його означальне поле: певні події повторюються, інші навмисно пропускаються або приховуються, що дозволяє створити інтелектуальний виклик для читача та вибудувати логіку розслідування. У статті також окреслено значення часових і просторових стрибків, ретельного планування фабульних епізодів і структурування подій таким чином, щоб читач поступово виявляв ключові деталі, зберігаючи зацікавленість та інтригу. Дослідження демонструє, що семантичні та структурні параметри наративу детективного твору тісно взаємопов’язані й разом формують його художню специфіку, що дає змогу глибше зрозуміти жанрові закономірності класичного детективного тексту, принципи побудови інтриги та механізми взаємодії читача з текстом. У підсумку зроблено висновок, що класичний детектив функціонує як чітко організована система, у якій поєднання ретельно вибудуваного сюжету, обмеженої точки зору наратора та повторюваних ключових подій забезпечує логічність, напруженість і цілісність наративу.