MОВНA КАРТИНА СВІТУ УКРАЇНЦІВ У ПІДРУЧНИКАХ З МАТЕМАТИКИ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті проаналізовано мовну картину світу українців на матеріалі навчальних текстів із підручників Я. Чепіги, Ол. Астряба і О. Степовика, що вийшли друком на Наддніпрянщині в першій третині ХХ століття. Універсальне поняття – мовна картина світу – потрактовано як засіб виявлення знань про світ. З’ясовано, що кожна задача – це проживання ситуації, культурний фон, у який занурюються учні в процесі навчання. Значну увагу звернено на лексику торговельно-економічної сфери, оскільки економіка була одним із аспектів вивчення математики. Виокремлено тематичну групу назв учасників торговельно-економічних відносин та підгрупу назв осіб, які займаються перепродажем заради прибутку, здійснено їхнє гіперо-гіпонімічне впорядкування. Простежено, що деякі лексеми не кодифіковані і побутують лише в розмовному мовленні. Зібраний матеріал уможливив виокремлення також таких тематичних груп: назви будівель, господарських споруд та їх частин (тематична підгрупа – назви приміщень чи господарських об’єктів для утримання свійських тварин, птиці, комах); назви споруд, обладнання, машин і механізмів, їхніх частин, що становить основу транспорту; назви ділянок землі. Оскільки одвічним для українців є хліборобство, то в задачах шкільних підручників досліджуваного періоду засвідчено іменники на позначення хлібних злаків. У складі цих тематичних блоків лексем важливі опозиції: обмолочена (зерно) – необмолочена (помолочена) зернова культура. Констатовано, що відображена в навчальних текстах мовна картина світу є фактом національно-культурної спадщини українців.