ЕМОЦІЙНИЙ АНАЛІЗ СВІДЧЕНЬ ОЧЕВИДЦІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ ЗА ДОПОМОГОЮ МОДЕЛЕЙ ОБРОБКИ ПРИРОДНОЇ МОВИ ТА КАРТОГРАФІЧНОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ

Анотація

У статті досліджено поєднання сучасних методів автоматизованої обробки природної мови та картографічної візуалізації для аналізу емоційного забарвлення свідчень очевидців війни. Матеріалом став корпус із 1437 текстів, зібраних у 2022–2023 роках у межах проєкту «Narratives of War: Virtual Exhibit of Written Testimonies of the Russia-Ukraine War». Для емоційної класифікації використано багатоміткову модель «EmoBench-UA», адаптовану для української мови. В її основі лежить багатомовний трансформерний енкодер, який розпізнає шість базових емоцій (радість, страх, гнів, сум, відраза, здивування) та нейтральну категорію. Модель враховує співіснування кількох емоцій у тексті. Аналіз показав, що домінантними емоціями є сум і страх, які разом становлять понад 60% від усіх маркерів. Це відображає травматичний характер досвіду війни, виражений втратами, невизначеністю й постійними загрозами. Сум у багатьох випадках перевищує 40–50%, тоді як страх становить 20–40% і в окремих регіонах сягає понад 60%. Нейтральні свідчення у середньому охоплюють 20–30% корпусу та свідчать про описовий характер викладу без емоційності. Інші емоції проявляються рідше: радість пов’язана з надією та солідарністю, гнів і відраза – з реакцією на агресію та воєнні злочини, здивування має епізодичний характер. Картографічна візуалізація дала змогу простежити просторові закономірності. Отримані результати засвідчили переважання суму у центральних і західних областях та страху – у північних і східних. Дослідження доводить ефективність інтеграції природної обробки мови та мовознавчої картографії. Водночас нерівномірність кількості свідчень у певних регіонах обмежує репрезентативність висновків. Перспективним напрямом є розширення корпусу, залучення додаткових джерел і параметрів, що сприятиме глибшому вивченню емоційного ландшафту війни.