Анотація
У статті досліджено когнітивне поле концепту „Diakonie“ з теолінгвістичної перспективи, що охоплює його структурно-семантичні, когнітивні та прагматичні характеристики в німецькомовному просторі. Здійснено аналіз ролі мови у формуванні та трансляції каритативних цінностей, відзначаючи, що концепт „Diakonie“ є важливим елементом не лише релігійного, але й соціального дискурсу. З огляду на теологічні витоки поняття, висвітлюються його етимологія та історичні трансформації, починаючи від біблійного розуміння дияконії як служіння ближньому до сучасного використання в соціальних інституціях. Дослідження базується на працях провідних німецьких учених, які розглядають дияконію в контексті церковного служіння, соціальної роботи та мовної репрезентації. Окрема увага приділяється когнітивно-лінгвістичним аспектам аналізу, зокрема використанню корпусних методів для виявлення зв’язків між поняттям „Diakonie“ та спорідненими термінами в німецькій мові. Виявлено, що концепт відзначається широким спектром значень, що варіюються від традиційного християнського служіння до сучасних соціальних практик, орієнтованих на солідарність і допомогу вразливим групам. Важливим результатом дослідження є підтвердження тези про те, що мовні засоби відіграють ключову роль у конструюванні каритативних ідеалів та їхньому закріпленні в суспільній свідомості. Детальний аналіз текстів та дискурсивних практик, у яких вживається поняття „Diakonie“, дозволяє простежити його семантичну динаміку. Зокрема, увага приділяється тому, як релігійний зміст концепту поступово розширювався, інтегруючи нові соціальні контексти, що знайшло відображення у сучасній лексиці та фразеології. Також розглядається вплив суспільних змін та богословських інтерпретацій на трансформацію значень цього поняття. Таким чином, стаття сприяє глибшому розумінню дияконії як міждисциплінарного феномену, що поєднує богословський, соціальний і лінгвістичний виміри. Огляд теолінгвістичного аспекту дозволяє не лише простежити еволюцію концепту в різних дискурсивних контекстах, а й виявити механізми його функціонування в сучасному суспільстві. Крім того, дослідження підкреслює роль мови у формуванні соціально значущих категорій, що має важливе значення для подальших наукових розвідок у галузі релігійної лінгвістики та когнітивної семантики.
Посилання
Algermissen K. Diakonie. Lexikon für Theologie und Kirche. Freiburg, 1986. Bd. 3. S. 326.
Diakonie. Bertelsmann Neues Lexikon. München, 1996. Bd. 2.
Haslinger H. Diakonie. Grundlagen für die soziale Arbeit der Kirche. Padeborn, 2009. S. 237.
Ivanyuk L. Das gesellschaftsdiakonische Engagement der Kirchen im Transformationsprozess der Ukraine. Band 29. Hamburg : Verlag Dr. Kovač, 2023. S. 23-27.
Lilie U., Oelschlägel C. Diakonie. Diakonie-Lexikon. Göttingen, 2016. S. 103–107.
Піддубна Н. Новітні вектори української теолінгвістики: сакралізація в умовах війни. Досвід війни. Медійно-дискурсивний простір сучасної України. 2024. URL: https://doi.org/10.31338/uw.9788323563464.pp.171-190 (дата звернення: 20.02.2025).
Піддубна Н. В. Теорія теолінгвістики: феномен біблійності в українській лінгвокультурі та омовлення релігійної картини світу (аналіз дискурсивної практики ХІХ ст.) : монографія. Харків : Майдан, 2019. 445 с.
Rüegger H., Sigrist C. Diakonie – eine Einführung. Zur theologischen Begründung helfenden Handelns. 2011. S. 179.
White T. J. Diakonia. Dictionary of the Ecumenical Movement. Geneva, 1991. P. 276–277.
Wildgen W. Kognitive Grammatik. Klassische Paradigmen und neue Perspektiven. Berlin : De Gruyter, 2008. 260 S.