Анотація
У статті розглянуто орудний відмінок як репрезентант семантико-синтаксичної сфери інших відмінкових форм. Визначено, що семантико-синтаксичні контури орудного можуть зміщуватися й ставати ємнішими, так як він перебуває у вторинних власне-відмінкових об'єктній, суб'єктній чи локативній сферах. Виявлено, що у таких конструкціях аналізована грамема, крім інструментальності, набуває іншого значення й семантично наближається відповідно до знахідного, називного та місцевого відмінків. Орудний рідко бере участь в об'єктній транспозиції. Орудний об'єкта може входити у валентну рамку предикатів дії, стану та якісної ознаки. Обов’язковою умовою такого функціонування орудного відмінка є перебування в межах семантико-синтаксичної валентності дієслівних предикатів зі значенням керівництва, володіння. Окреслено, що у граматичній системі сучасної української літературної мови орудний становить собою продуктивний засіб вираження суб'єктної синтаксеми, тому зазначена грамема пов'язана трансформаційними відношеннями з називним відмінком двоскладних речень. Вказано на функціонування ще одного різновиду реченнєвих структур з орудним суб'єктним, тобто пасивні конструкції з грамемою орудного, у якому відбувається посилення семантики інструментальності. Охарактеризовано, що крім вторинних об'єктного та суб'єктного значень, орудний функціонує як компонент, що залежить від акціонально-локативних предикатів. Відмінкова форма орудного, крім первинної, виконує роль вторинного репрезентанта. Таке явище має стосунок до внутрішньої грамемної транспозиції, усебічне дослідження якої все частіше знаходить відображення в сучасних функційно зорієнтованих студіях.
Посилання
Безпояско О. К. Іменні граматичні категорії (Функціональний аналіз). Київ : Наукова думка, 1991. 172 с.
Габай А. Ю. Синтаксична прислівникова транспозиція відмінкових і прийменниково-відмінкових форм : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова». Київ, 2010. 18, [2] с.
Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови : академічна граматика української мови / заг. ред. І. Вихованець. Київ : Унів. вид-во «Пульсари», 2004. 398, [2] с.
Костусяк Н. М. Формально-синтаксичні та комунікативні ознаки орудного відмінка як засобу вираження зовнішньої синтаксичної транспозиції. IV Міжнародні севастопольські Кирило-Мефодіївські читання. Севастополь : Гит пак, 2010. Т. I. С. 123–132.
Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій. 2-е вид., переробл. Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. 393 с.
Плющ М. Я. Категорія відмінка в семантико-синтаксичній структурі речення. Київ : Вид-во Національного педагогічного ун-ту імені М. П. Драгоманова, 2016. 252 с.
Тесліцька Г. І. Структурно-семантична типологія напівпредикативних ад’єктивних компонентів у простому ускладненому реченні. Закарпатські філологічні студії. Вип. 23. Т. 2. Ужгород : Видавничий дім «Гельветика», 2022. С. 64–67. URL : http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/23/part_2/11.pdf (дата звернення: 09.11.2024).