ІСТОРІЯ ЯК ФАКТ І ВИМИСЕЛ У РОМАНІ В. ТЕРЛЕЦЬКОГО «КНИГА СИЛИ. ВОЛЯ»

Анотація

У дослідженні здійснено спробу аналізу першого історичного роману В. Терлецького «Книга Сили. Воля». Метою дослідження є аналіз проблеми репрезентації історії як факту та вимислу в аналізованому творі. На матеріалі роману автор розвідки намагається визначити співвідношення факту, вигадки та домислу, розглянути особливості зображення як відомих, так і маловідомих історичних осіб. Автор дослідження стверджує, що важливим у романі «Книга Сили. Воля» є реалістичне відображення історичних біографій особистостей, у яких не допускається використання фактів, що суперечать історії. Для реалізації цієї мети автор роману активно залучає інформацію з різних історичних джерел, а, подекуди, і подає прямі цитати. Митець виступає у своєму творі як історик, філософ, оповідач та коментатор. За допомогою домислу він робить доповнення та включає в історичні відомості свої роздуми, а подекуди дає оцінки. Таким чином, у романі «Книга Сили. Воля» історичний факт обростає художньою тканиною вигадки. Домисел дозволяє відновити історичні епізоди, про які не було документальних свідчень. Факт у романі, з одного боку, є джерелом натхнення для письменника, а з іншого – є опорною точкою для вибудовування альтернативної реальності. Синтез факту і вигадки створює єдиний художній світ твору, який, з одного боку, має історичну основу, а з іншого ж, доповнений авторською уявою. Зображуючи відомих історичних осіб, автор, окрім достовірних фактів про їхнє життя, доповнює їхню характеристику інформацією, яка часто закріплена в стереотипах чи легендах, що глибоко увійшли в історичну суспільну та національну свідомість. Особливо це помітно при зображенні таких історичних осіб, як Дмитро Вишневецький, Семерій Наливайко, Самійло Кішка. Через брак інформації в історичних, наукових джерелах, митець звертається до історичних пісень, дум, легенд. Зоною взаємопроникнення факту та вимислу і домислу в романі також є портрети історичних діячів, які, окрім правдивої історичної інформації, доповненні авторською уявою. Важливою портретною деталлю при цьому виступають описи очей. Зрештою, провести чітку межу між фактом і вигадкою часом важко, тому що вигадка постає з реальних подій, створюється на їхній основі, обростає деталями, які виглядають досить правдоподібно.