ОДНА ФОНЕТИЧНА РИСА МОВИ ТВОРІВ П. КУЛІША У СВІТЛІ СЛОВНИКА Б. ГРІНЧЕНКА
PDF

Ключові слова

першодрук, мовна норма, ідіолект, альтернативний варіант, рефлекс. first edition, language norm, idiolect, alternative version, reflex.

Як цитувати

КУМЕДА, О. П. (2022). ОДНА ФОНЕТИЧНА РИСА МОВИ ТВОРІВ П. КУЛІША У СВІТЛІ СЛОВНИКА Б. ГРІНЧЕНКА. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (2), 33-38. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.2.5

Анотація

Пропоноване спостереження здійснено переважно на матеріалі першодруків творів Пантелеймона Куліша і є частиною цілісного дослідження мови письменника на тлі рідного йому східнополіського говору північного наріччя. Стаття являє собою фрагмент вивчення зв’язків мови П. Куліша зі Словником за редакцією Б. Грінченка як однією з визначних лексикографічних праць відповідної доби; як і попередні розвідки, ґрунтується на методиці суголосній тій, яку застосували дослідники мови Т. Шевченка (П. Тимошенко, М. Жовтобрюх та В. Русанівський). Виходячи з аналізу мовної ситуації часів Куліша, письменник мав безпосереднє відношення до випрацювання загальноукраїнського літературного ідіому зі східноукраїнською діалектною основою, активно посилюючи її так звані «чернігівські елементи» ‑ і як автор, і як редактор та організатор літератури; з іншого боку ‑ таку саму роль (на переконання Ю. Шевельова) відігравав Б. Грінченко, зокрема, упорядкований ним словник; тут використано етнографічні матеріали з території Чернігівщини, а також мову письменників-чернігівців у таких масштабах, що репрезентація чернігівських (східнополіських) елементів значно розлогіша, «ніж місце Чернігівщини в загальній території України». Поза сумнівами, «Словарь української мови» справив великий вплив на процес кодифікації норм української літературної мови. Тож вивчення специфіки відбиття в цій лексикографічній праці мови письменника-класика є, безумовно, давно назрілою потребою; цікавими й актуальними такі студії є ще й з огляду на ту важливу обставину, що досі немає спеціальних словників мови П. Куліша, а відзначення його 200-річчя, на жаль, не активізувало дослідницькі студії у напрямку докладної характеристики ідіолекту свідомого творця української літературної мови.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.2.5
PDF

Посилання

ЛІТЕРАТУРА

Грінченко Б.Д. Словарь української мови. К., 1997. У 4т. Т.1. С. 7‑8.

Єрмоленко С. Я. До 190-річчя Пантелеймона Куліша. Культура слова. К., 2010. Вип. 72. С. 6–15.

Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови. К., 2004. С. 15.

Огієнко І.І. (Митрополит Іларіон). Історія української літературної мови. К., 1995. С. 152.

ДЖЕРЕЛА

Гр. 1895 – Гринченко Б. Д. Этнографические материалы, собранные въ Черниговской и сосѣднихъ съ ней губернияхъ. Вып. 1. Черниговъ, 1895. С. 80–296.

Ж.К. – Жизнь Куліша. Правда. 1868. № 2. С. 19–21; № 3. С. 32–34; № 4. С. 45–46; № 24. С. 283–286; № 25. С. 296–300; № 26. С. 311–312; № 27. С. 322–324; № 28. С. 335–336.

ЗОЮР – Кулиш П. Записки о Южной Руси: в 2 т. Киев: Днипро, 1994. Т. 1. 1994. 324 с.

КЛ – Куліш П. Повне зібрання творів. Листи: у 2 т. Київ: Критика, 2005–2009.

М.Б. – Куліш П. Маруся Богуславка. Твори Пантелеймона Куліша: у 6 т. Львів: Просвіта, 1908–1911. Т. 2. 1909. С. 5–192.

Ор. – Куліш П. Орыся. Киев, 1882. 16 с.

Сл.Гр. – Словарь української мови: у 4 т. / упор. Б. Д. Грінченко. Київ: Вид-во Акад. наук УРСР, 1958. Тв.1994 – Куліш П. О. Твори : в 2 т. Київ: Наук. думка, 1994.

Хм. – Куліш П. Хмельнищина. СПб., 1861. 128 с.

Ч.р. – Куліш П. Чорна рада. СПб., 1857. 428 с.