ЗМІСТОВЕ НАПОВНЕННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ГРУПИ «ВОЇНИ» В ДИСКУРСІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
PDF

Ключові слова

лексико-семантичне поле, лексико-семантична група, концепт, перифраз, метафора, інформаційна війна. lexico-semantic field, lexico-semantic group, concept, paraphrase, metaphor, information war.

Як цитувати

КИРИЛЮК, О. Л. (2022). ЗМІСТОВЕ НАПОВНЕННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ ГРУПИ «ВОЇНИ» В ДИСКУРСІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (2), 23-32. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.2.4

Анотація

У статті проаналізовано мовні засоби, використовувані на позначення військового української армії, в межах дискурсу російсько-українського збройного протистояння. Воєнний конфлікт, що триває з 2014 року, вплинув на мовну картину українського суспільства. У медіапросторі сформувався комплекс мовних засобів, що віддзеркалюють збройне та інформаційне протистояння. Особливу роль відіграють мовні одиниці, які об’єктивують позитивний образ воїна власної армії. Метою статті є моделювання структури лексико-семантичної групи «ВОЇНИ» в дискурсі російсько-української інформаційної війни. З цією метою проаналізовано тексти українських інформаційних порталів та сторінок у соціальних мережах, у результаті чого зафіксовано 90 лексем і сполук на позначення військового української армії. У результаті аналізу змодельовано структуру лексико-семантичної групи «ВОЇНИ» як складника мікрополя «ЗАХИСНИК» у межах лексико-семантичного поля «ВІЙНА». Здійснено семантико-когнітивний аналіз концептів ЗАХИСНИК та ВОЇН у дискурсі інформаційної війни. Результати аналізу свідчать, що мовне позначення захисника в сучасному українському медіадискурсі збігається з традиційної картиною світу мовців, відповідно до якої воїн власної армії наділений винятково позитивними якостями. У межах лексико-семантичної групи «ВОЇНИ» виокремлено два типи мікрогруп: на позначення загальних понять та спеціалізовані позначення – з приблизно однаковим набором конституентів – 46 і 44 одиниці відповідно. У кожному з цих типів виділено по десять лексико-семантичних мікрогруп. Встановлено, що в аналізованому медіапросторі на позначення захисника використовують як готові номінативні одиниці, так і морфологічні новотвори. Поширеним є використання перифраз і метафоричних сполук. Також зафіксовано вплив суспільно важливих подій на вибір мовних одиниць на позначення військових.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.2.4
PDF

Посилання

Вільчинська Т. Вербалізація бінарної концептуальної опозиції «захисник – ворог» (на матеріалі газетних текстів). Медіапростір. 2017. Вип. 10. С. 59–65.

Джаралла А. Ю. Інформаційне висвітлення конфліктів у Перській затоці та його еволюція (1991-2004 рр.): автореф дис. … канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.04. Запоріжжя, 2008. 16 с.

Єфименко О. Словосполуки з лексемою «війна» в мові української періодики. Psycholinguistics. 2017. Вип. 22 (2). С. 50–61.

Кирилюк О. Л. Мова постфольклору в дискурсі інформаційної війни: концептуальні метафори, меми- концепти, іллокутивний зміст. Innovative pathway for the development of modern philological sciences in ukraine and eu countries: Scientific monograph. Volume 2. Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2022. Pp. 212– 242. DOI: 10.30525/978-9934-26-196-1-31

Кирилюк О. Л. Формування образу захисника в умовах інформаційної війни: лінгвокогнітивний аспект. Львівський філологічний часопис. 2020. № 8. С. 90–96. DOI: 10.32447/2663-340X-2020-8.14

Компанцева Л. Феномен психологічних операцій як концепт і дискурс (за матеріалом безпекових лінгвокультур НАТО та Російської Федерації). Psycholinguistics. 2020. Вип. 27 (2). С. 174–194.

Кочерган М. П. Загальне мовознавство. Київ: Академія, 2003. 464 с.

Підкамінна Л.В. Моделювання концепту «воїн» у сучасних українських ЗМІ. Науковий часопис НПУ ім.М.П. Драгоманова. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство). 2017. Вип. 7. С. 105–111.

Почепцов Г. Когнитивные войны в соцмедиа, массовой культуре и массовых коммуникациях. Харьков: Фолио, 2019. 313 с.

Прищепа Г. “Мова ненависті” як лінгвістичний маркер “гібридної війни”. Psycholinguistics. 2017. Вип. 22 (2). С. 98–112.

Яремчук А. Мовна картина світу – концептуальна картина світу – художня картина світу: параметричні ознаки й характер співвідношення. STUDIA UKRAINICA POSNANIENSIA. 2020. Vol. VIІ І/1. P. 69–76.

Etaywe, A, Zappavigna, M. Identity, ideology and threatening communication An investigation of patterns of attitude in terrorist discourse. Journal of Language Aggression and Conflict. 2022. Vol. 10 (2), P. 315–350. https://doi. org/10.1075/jlac.00058.eta

Fabiszak М. A Conceptual Metaphor approach to war discourse and its implications. Poznan: Wydawnictwo Naukowe UAM. 2007. 270 p.

Lakoff G. Metaphor and war: The metaphor system used to justify war in the gulf. Journal of Cognitive Semiotics. 1992. Vol. IV(2). P. 5–19.

van Dijk T. A. Politics, Ideology, and Discourse. Encyclopedia of Language & Linguistics. 2006. p. 728˗740. doi: 10.1016/B0-08-044854-2/00722-7