БОЛГАРИ ОЧИМА УКРАЇНЦІВ: РЕЦЕПЦІЯ ПЕРЕСЕЛЕНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ В УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
PDF

Ключові слова

болгари в Україні, вербальний портрет, лінгвокультурологія, Аполлон Скальковський, Воло- димир Лобачевський, Олександр Музиченко, Світлана Проскурова, Наталя Красько, етнічна ідентичність. Bulgarians in Ukraine, verbal image, lingoculturology, Apollo Skalkowski, Volodymyr Lobachevsky, Oleksandr Muzychenko, Svitlana Proskurova, Natalia Krasko, ethnical identity.

Як цитувати

МАЛАШ, О. В. . (2021). БОЛГАРИ ОЧИМА УКРАЇНЦІВ: РЕЦЕПЦІЯ ПЕРЕСЕЛЕНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ В УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЯХ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (1), 34-40. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.1.5

Анотація

У статті розглянутий мовний образ болгар-переселенців, що проживають у Криму, Приазов’ї та на Кропивнич- чині, на матеріалі публікацій В.С. Лобачевського (XIX ст.) та О. Музиченка (XX ст.), а також польових досліджень Н. Красько та С. Проскурової (XXI ст.). Село Вільшанка (болг. Олшанка) було першим болгарським поселенням на території сучасної України, що утворилося внаслідок міграції болгар з с. Алфатар (поблизу Сілістри) та заселення ними узбережжя р. Синюхи в другій половині XVIII ст. Пізніше болгари з різних регіонів метрополії активно мігрували до Бессарабії (части- ною якої є сучасна Одеська область), Приазов’я та на Кримський півострів. Українські дослідники закономірно цікавилися традиціями, особливостями побуту та національної вдачі бол- гар. Представники місцевої інтелектуальної еліти охоче ділилися своїми враженнями від взаємодії зі співгромадя- нами, які презентували іншу етнокультуру, були носіями інакшого світогляду. Зокрема, вільшанський священник Володимир Лобачевський, до приходу якого належала болгарська громада в другій половині XIX ст., у своїй етнокраєзнавчій розвідці приділив істотну увагу змалюванню болгарського повсякдення, виокремив типові риси характерів прихожан, найбільш привабливі для їхнього духовного наставника. Етнограф Олександр Музиченко у краєзнавчій праці, присвяченій болгарам Криму, не лише докладно описав їхні ритуали та особливості побуту, але також наголосив на певних особливостях взаємодії болгарської етнічної спільноти між її учасниками та сторонніми спостерігачами. У дослідженнях болгарського мовного острова в XXI ст. замість намагань українського автора запропонувати власну оптику чітко простежується прагнення поставити вдалі питання в інтерв’ю, щоб представники болгарської діаспори, відповідаючи на них, могли самі схарактеризувати себе та свій народ. Зокрема, Наталя Красько фоку- сується на тематиці смерті, акцентує на ставленні болгар старшого та молодшого поколінь до переходу родича в інший світ. Світлана Проскурова особливо зосереджена на питаннях, які стосуються збереження етносу, мови, традицій в іншомовному (українському й російському) оточенні в наші дні.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.1.5
PDF