НОМІНАТИВНА ТА ІДЕНТИФІКАЦІЙНА ФУНКЦІЇ СИМВОЛІКИ В УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ДУМАХ

Анотація

У статті з’ясовуються джерела, особливості творення, вираження змісту образів-символів у різних словесно-художніх структурах українських народних дум. Виходячи з жанрових особливостей дум, наголошується на змістовому наповненні художнього образу, що слугує своєрідним поясненням ідеї та є символом певного образу, а образ – символом ідеї. На матеріалі дум героїчного циклу «Козак Голота», «Іван Коновченко» та «Сірчиха і Сірченки» з’ясовується змістове наповнення художнього символу, що виражає ідею боротьби українців за свою свободу та незалежність. Найбільш виразно вмонтованими у художньо-образну систему народних дум є образи Степу, Шляху, Дому, які поглиблюють ідейно-художній зміст та відображають цілий ряд мотивів, художньо-естетичний зміст українських народних дум. У статті зазначено, що образи Степу та Шляху в думах представлені смисловою тріадою Савур- могила – Долина – Степ (поле), яка є символічним генетичним кодом нації в якому поєднано минуле, теперішнє й майбутнє буття українців. Образ Степу в думах – це символ боротьби за власне незалежне Я-буття. Саме безкраї простори степу породили в українській психіці свободолюбство, соціальну рівність, нехіть до збагачення. Символічний образ Дому ми розглядаємо не як символ сімейного благополуччя й багатства, а як сакральний ідеальний простір в якому виховується, утверджується, передається ідея боротьби за рідну землю від покоління до покоління, а також як архетип вкорінення й невикорінення духу воїнства у родині. Дім у думах широко представлений в образі світлиці, що є символічним образом зображення і вираження життєдайного простору, в якому виховуються на козацьких звичаях і традиціях майбутні воїни. Тому Дім і світлиця в українських народних думах – це психологічні синоніми у вираженні особливостей національного світосприйняття, світорозуміння, світоствердження і світовираження. Саме крізь призму Роду в думах зображено образи Степу, Шляху, Дому.